Тобто раз на рік. Адже чукчі, живучи в тундрі, ніколи не милися, так і умови були відповідними, ні приміщень не було, ні гарячої води. А я уявляю собі, що було б з людиною, що живуть у спекотному кліматі і позбавленим можливості прийняти душ. Від нього коні б жахалися!
Питання Митися чи не митися! Ось ПИТАННЯ?
Деякий час тому в «Працях Каліфорнійського інституту громадського здоров'я» (вип. LXVII, 1998) з'явилася стаття професора Лозівського про причини старіння людського організму, викликала серед вчених пересуди і суперечки. Юрій Лозовський, був запрошений виступити в Англії на конгресі «Культурні традиції та здоров'я людини на зламі тисячоліть».
ДОВГОЖИТЕЛЬ ДОВГОЖИТЕЛЮ РІЗНИЦЯ
-- Юрій Якович,чи не будете ви люб'язні для початку ввести читачів коротко суть справи?
-- Охоче. З чого все почалося? Як відомо, в Радянському Союзі проводилися широкі дослідження з проблем довголіття. Створений був при Академії наук СРСР Інститут геронтології, з'являлися матеріали в пресі (зокрема, в «Огоньку»), знімалися документальні фільми. Висновки в основному були досить поверхневі. Кавказькі, сибірські та інші довгожителі живуть, мовляв, так довго, тому що багато займаються фізичною працею на свіжому повітрі, раціонально харчуються, життя їх збалансовано емоційно.
Якщо б нам вдалося відкрити «еліксир молодості», ми б сьогодні жили при Брежнєві. Але з неміччю «кремлівських старців» доводилося боротися лікарськими препаратами, в основному імпортними, що давало якісь результати, але не продовжувати їм життя.
Ми намагалися у різних довгожителів знайти щось спільне-і не знаходили. Деякі з них, наприклад, були вегетаріанцями, зате інші їли м'ясо, одні пили вино, а інші ні, деякі з них курили, а інші ніколи. Деякі жили завжди з дружиною або навіть в старості одружувалися на молодих. А інші взагалі були аскетами. Додамо до цього різницю в кліматичних умовах, соціальне становище довгожителів, релігійні та етнічні особливості. Коротше, ніякого загального знака, який можна було б винести за дужки, не виявлялося.
До тих пір, поки я не звернув увагу на одну ознаку, більш або менш загальний для всіх. Тільки нехай ваші читачі, перш ніж читати інтерв'ю далі, зроблять глибокий вдих...
САМА ПОГАНА ЗВИЧКА
-- Справа в тому, що всі люди, що жили по 120 -- 150 років, як би це сказати, не дуже дотримувалися традиційних норм гігієни. Коротше, рідко милися, а якщо і милися, то без мила, що в умовах сільської місцевості, де, як правило, вони і жили, річ зрозуміла. Спочатку ми особливого значення цьому не надали. Ну, житель міста звик часто митися, а житель гірського аулу не звик... А потім я і мої колеги задумалися.
- З вашої розповіді випливає, що ви провели досить переконливі експерименти.
-- Це було потім. Спочатку ми все-таки задумалися. Тому, що хтось раптом пригадав давню, 30-х років, але гучну свого часу історію: коли радянська влада добралася, нарешті, до самих до окраїн, то молоді вчителі, комсомольці почали активно проповідувати здоровий спосіб життя, і одразу серед північних народів сталася демографічна катастрофа. Серед евенків, чукчів, ненців, яких змусили митися з милом, почалася колосальна смертність. Лікарі розводили руками, однак досить швидко встановили, що мило знищувало той природний захисний жировий шар, який завжди захищав шкіру аборигенів, а тепер вона опинилась безборонною перед мікроорганізмами.
Шкірний покрив людини має три життєво важливі функції -- всмоктувальну, видільну і захисну. Протягом мільйонів років біологічного існування предків людини і його самого функції були відрегульовані до точності годинникового механізму. Продовжуючи аналогію, уявіть собі, якби в механізм годинника хтось надумав залізти з мочалкою та милом. Виявляється, щось подібне ми щоразу робимо над нашим організмом, коли приймаємо ванну. Перш за все блокується видільна функція. Це викликане реакцією епідермісу на гарячу вологість і, головне, на склад миючих засобів. Організм автоматично включає захисні механізми, не передбачені всім попереднім досвідом еволюції.
Захисна функція передбачає два рівні захисту -- біологічний і енергетичний. Спеціальні залози покривають поверхню тіла надзвичайно тонкою жировою плівкою. Це покриття -- свого роду скафандр, захищає організм від агресивного зовнішнього середовища. А ми живемо саме в ньому. У звичайному міському повітрі на 1 см3 припадає 5 -- 7 млн. мікроорганізмів і приблизно вдвічі більше пилових частинок. Цей біологічний скафандр ми здираємо з себе всякий раз, коли тремо тіло мочалкою. Повне відновлення покриття вимагає від 24 до 48 годин. Енергетична безпека -- це така зарядженість поверхні тіла, яка відштовхує мікрооб'єкти, заповнюють життєвий простір навколо нас. Звичайний позитивний заряд поверхні тіла відштовхує їх, не дозволяючи їм осідати на шкірі. Але після того як людина прийняла ванну, поверхневий заряд шкіри змінюється на протилежний, і мікроорганізми, бактерії і пилові частинки протягом 18 -- 20 годин просто липнуть до поверхні нашого тіла. Ось чому так часто ми хворіємо після того, як помилися, а зовсім не через переохолодження.
І нарешті, останнє: усмоктувальна функція шкіри. Ось вона-то, на жаль, не страждає в процесі миття нітрохи. На жаль-тому що активність її в цей час підвищується у 8 -- 12 разів. І всі токсини, які до цього виділило тіло, разом з мильним розчином всмоктуються в м'язові тканини, а потім і в кров. На якийсь час це мало не вдвічі знижує імунітет. Численні експерименти підтвердили це.
ЗЛИЙ РОЗБІЙНИК МОЙДОДИР
-- А хто ще досліджував дану проблему?
-- Подібними роботами займалися в 70 -- 80-ті роки і зарубіжні вчені, прийшовши до схожих результатів незалежно один від одного. У Польщі це проф. О. Духовский з Інституту охорони здоров'я, у Німеччині -- д-р Г. Шредер, Мюнхенський університет, у США -- проф. Д. Альберт, Гарвардський університет.
-- Якщо так, чому ця точка зору не отримала належного поширення як у наукових колах, так і в суспільстві?
-- Результати досліджень замовчувалися, тому що зачіпали інтереси цілої індустрії з виробництва різноманітних миючих засобів, а ці міжнародні корпорації одні з найбагатших у світі. Поруч з ними можна поставити тільки тютюнові, і вино-горілчані концерни: хоча науці вдалося довести всю шкідливість їх продукції, на кожній пачці сигарет є попередження про шкоду для здоров'я, це нітрохи не похитнуло їх бастіонів. Точно так само виробництво миючих засобів приносить багатомільярдні стійкі доходи, надає мільйони робочих місць.
Спрацьовує сила звички. Як люди привчені губити серце і легені тютюном, а нервову систему і печінку алкоголем, точно так само нас привчили мити себе всілякою хімією, що згубно за результатами. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я -- даними двадцятирічної давності, -- якби в економічно розвинених країнах виключено споживання алкоголю і тютюну, тривалість життя зросла б там на 18 -- 26%. Але хто пам'ятає ці цифри? І кому до них діло? Відмова від вживання хімії при митті, якщо і не зробить всіх нас довгожителями, у всякому разі подовжить життя сьогоднішнього покоління не на одне десятиліття.
РИТУАЛ, ЩО СТАВ ВАДОЮ
-- Вживання миючих засобів -- це породження європейської цивілізації, причому дуже недавнє. Протягом тисячоліть в традиціях інших цивілізацій такої звички не було. Візьміть Стародавній Схід, Елладу, Індію, Китай, навіть Америку до появи там європейців. Люди намазували своє тіло маслами, різними пахощами. Перечитайте хоча б «Тисячу і одну ніч»...
-- А як же знамениті римські лазні? А лазні, існували з давніх часів і на Сході?
-- Лазні призначалися там зовсім не для відмивання тіла. Це були масажні закладу: і прямого фізичного масажу, і за допомогою перепаду температур. Згадайте, що Светоній писав про імператора августа: «Своє слабке здоров'я він підтримував турботливим доглядом. Він рідко купався. Замість цього він зазвичай розтирався маслом або потів перед відкритим вогнем». У Римі, як і у всьому світі, тіло тільки намазували оліями. Коли ж хотіли зняти з шкіри масляну плівку, для цього існували спеціальні лопаточки з тонкої слонової кістки. Їх і сьогодні можна бачити в деяких музеях.
Я хочу звернути вашу увагу на ще один феномен. Він зафіксовано чи не у всіх релігійних навчаннях. В Біблії фігурують пророки, у Візантії і на Русі були юродиві, на Сході -- дервіші, браміни... Всі ці люди жили в пустелях, де немає води, спали і в спеку і в зимову холоднечу під відкритим небом. І проживали, як правило, довге життя. Відрізнялися не тільки неймовірною духовною, але й фізичною силою. З вигляду вони часом виробляли відразливе враження, але в деяких житіях згадується про тонкому ароматі, який від них виходив...
З найдавніших часів обмивання, крім того, було виключно магічним, ритуальним актом. У індусів, китайців, в Японії, в іудеїв і у перших християн це було якесь символічне дійство, що знаменує ідею очищення душі від гріха. Те ж саме, що в православ'ї -- занурення в купіль при хрещенні або купання взимку, в свято Богоявлення, в «Йордані» -- ополонки у формі хреста. По освяченні багато пірнали в неї -- для зцілення душі. Але нікому не прийшло б в голову намилюватися при цьому...
Стародавні милися водою, нам для цього необхідні губка, мочалка і хімікалії. Разом з цілим букетом сумних наслідків, про які я говорив.
ВІД УСІХ ХВОРОБ НАМ КОРИСНО...
-- Ви пропонуєте людству перестати митися милом?
-- Так. Зараз я працюю з трьома групами добровольців, які на наше прохання погодилися не митися взагалі. Ми намагалися відбирати переважно тих, у кого були серйозні проблеми зі здоров'ям.
Зараз, коли ми розмовляємо з вами, піддослідні не милися вже більше дев'яти місяців. За весь цей час ні один -- а їх більше 50 осіб -- не захворів ні одним простудним захворюванням, хоча на період нашого експерименту припали дві пандемії грипу.
У дванадцяти чоловік були серйозні неполадки в серцево-судинної області. Ці симптоми повністю припинилися. У трьох виразка зарубцювалася. Один з учасників експерименту, з діагнозом катаракти, сьогодні читає без окулярів -- випадок неймовірний! Але найдивовижніші результати -- в області психічних захворювань. Втім, про них -- по закінченні досвіду, розрахованого до 1 квітня наступного року...
