Міфи і правда про псоріазі!

Всьому виною стійкі міфи!, передає Ukr.Media.

Люди з псоріаз страждають не лише від хвороби, але і від гидливого, а часом і опасливого ставлення оточуючих. Саме це і змушує їх відчувати себе ізгоями. Всьому виною стійкі міфи, які ми і постараємося розвінчати.

Наш експерт – лікар-дерматовенеролог, завідуюча відділом дерматології ГНЦДК, член Європейської академії дерматовенерології, кандидат медичних наук 

Міф. Псоріаз – дуже рідкісне захворювання.

Правда. Офіційна статистика стверджує, що цією недугою хворіють 3% населення у всьому світі. У 2016 році на планеті було зареєстровано 100 млн осіб з псоріазом (з них кожен третій страждає важкою або средньотяжкою формою хвороби). Однак у науковій літературі можна зустріти різні цифри поширеності хвороби – від 0,09 до 11,3% населення. Тим не менш правдива статистика поки не встановлена, оскільки переважна кількість хворих не звертаються до лікарів.

Міф. Псоріаз розвивається у людей, які нехтують гігієною або провідних асоціальний спосіб життя. Близько підходити до хворій людині не варто.

Правда. Псоріаз – аутоімунне захворювання, причини якого ще до кінця не вивчені. Проте давно доведено, що природа цієї хвороби неінфекційна, і тому заразитися нею не можна ніяким шляхом.

Міф. Діти не хворіють на псоріаз, тільки дорослі.

Правда. Захворювання не залежить від віку і статі. Найчастіше хворіють люди 30-50 років, але, на жаль, псоріаз часом страждають і діти. Відомі й випадки, коли ця хвороба вперше стартувала в літньому віці.

Міф. Псоріаз обов'язково передається у спадок.

Правда. Не завжди. Оскільки за розвиток псоріазу не відповідає один ген, а їх комбінація, то така ймовірність не стовідсоткова. Але, судячи зі статистики, в обох батьків, які страждають на псоріаз, ризик передати хворобу потомства становить 75%. Якщо хворий лише один із батьків, імовірність нижче, але все-таки вище, ніж в популяції.

Міф. Причина псоріазу – уповільнене відновлення шкіри.

Правда. Як раз навпаки. При цій хворобі клітини шкіри – кератиноцити – оновлюються не за місяць, як це має відбуватися, а всього за 4 дні. У результаті на виході утворюється «стовпотворіння» клітин шкіри, які злипаються, утворюючи ущільнені скоринки (бляшки). Нижній шар шкіри, де розташовані кровоносні і лімфатичні судини і нерви, під такими нашаруваннями запалюється, опухає і кровоточить.

Міф. Загострення псоріазу неможливо передбачити, і профілактики тому немає.

Правда. Профілактика є. Вона полягає у здоровому способі життя, тому що різні шкідливості можуть призвести до рецидивів. Небезпечними факторами вважаються:

куріння;

вживання алкоголю;

ожиріння;

вірусні та стрептококові інфекції;

сильні стреси.

Всі вони можуть не тільки призвести до рецидиву принишклою хвороби, але і істотно знизити ефективність лікування, тому здоровий спосіб життя для хворих на псоріаз життєво важливий. Також велику роль відіграє регулярний догляд за шкірою з використанням зволожуючих і пом'якшуючих зовнішніх засобів. Корисний помірний засмага. Дуже важливо повноцінне харчування, що містить достатню кількість фолієвої кислоти (печінка, спаржа, фрукти, зелені листові овочі, сушені боби і горох, апельсиновий сік і дріжджі), вітаміну Е і омега-3 жирних кислот.

Міф. Псоріаз може вилікувати психотерапевт.

Правда. На жаль, це неможливо, але хворим на псоріаз дійсно часто потрібна допомога фахівця. Адже їм часто доводиться стикатися з негативним, бридливим, а часом і агресивним ставленням до себе оточуючих. Хворих деколи не пускають в громадські басейни, сауни, відмовляються обслуговувати в перукарнях, на них зло косяться на пляжах і цураються в транспорті, не сідають поруч у кіно і театрі. З-за цього людям з псоріазом нерідко потрібна допомога психотерапевтів.

Міф. Псоріаз невиліковний, тому і намагатися його лікувати не варто – марно.

Правда. Псоріаз дійсно невиліковний (за винятком рідкісних і незрозумілих науці випадків самолікування). Але лікуватися тим не менш необхідно. Мета – добитися стійкої ремісії та підвищити якість життя пацієнтів. Чим раніше виявлено захворювання і розпочато лікування, тим вище шанси, що вдасться домогтися тривалої ремісії на довгі роки. Сучасні і своєчасні методи лікування дають можливість в переважній більшості випадків тримати захворювання під контролем, перешкоджаючи його подальшому поширенню.