Секс і простатит. Це повинен знати кожен

Чоловіків прийнято вважати сильною статтю, передає Ukr.Media. Проте будь-який, самий сильний і мужній чоловік раптом стає беззахисним і вкрай збентеженим, зіткнувшись з проблемами в інтимній сфері. Спробуємо розібратися, як пов'язані секс і простатит і чому 90% чоловіків працездатного віку мають відхилення від норми у цій настільки важливій для повноцінного життя функції.

Група російських вчених під керівництвом головного уролога Росії професора Дмитра Пушкаря вирішила з'ясувати, як йдуть справи з сексом у чоловіків. Виявилося, що 90% респондентів у віці старше 25 років періодично стикаються з порушеннями ерекції. У половини з них проблеми з потенцією виникають у віці до 45 років, а третина чоловіків ближче до п'ятдесяти за своєю ініціативою повністю припиняють статеве життя. До 57 років зовсім відмовляється від сексу вже 80% чоловічої статі. На жаль, як показало опитування, самі представники сильної половини людства в більшості своїй зовсім не вважають зафіксовану симптоматику тривожною.

Куди йде секс?

Рівень сексуальності чоловіка реалізується в потенції, яка має свої параметри:

- Сила статевого потягу: сильне – слабке.

- Тривалість і якість ерекції: довга, стійка - коротка, слабка.

- Тривалість перерв між статевими актами.

За даними урологів, одна з найбільш частих причин виникнення еректильної дисфункції (порушення потенції) – запалення передміхурової залози, або простатит. Це досить поширене захворювання чоловічої статевої сфери, з яким, за статистикою, стикаються 8 з 10 чоловіків старше 25 років.

«Антисексуальні» прояви простатиту, що змушують чоловіків ухилятися від спілкування з протилежною статтю, дуже різноманітні: погіршення ерекції або часті нічні ерекції, прискорене сім'явивергання (пов'язано з зменшенням порога збудження оргастического центру нервової системи) і так званий стертий оргазм (притуплення гостроти відчуттів), біль під час і після сексу... Практично будь-яке зниження потенції з якісним її порушенням може бути ознакою хвороби яка розвивається.

Від «НЕ ХОЧУ» до «НЕ МОЖУ»

Додатково на ситуацію накладаються ще й психологічні проблеми: до 70% хворих хронічним простатитом страждають різними невротичними розладами. Найчастіше молода (або не дуже молода) людина втрачає впевненість і намагається ще більше уникати інтимної близькості, замикається в собі і не йде на контакт. Поведінка чоловіка яка змінилася стає причиною сварок в сім'ї, так як друга половинка починає підозрювати втрату потягу до себе або зраду. Виникають недомовки, настає льодовиковий період у відносинах із сексуальним партнером. За статистикою, близько половини пар, які зіткнулися з хронічною формою цього захворювання, в результаті, розлучаються.

Дискомфортний сам по собі простатит надзвичайно небезпечний ще і тими наслідками, які здатний спровокувати при відсутності належного лікування. Хвороба може роками протікати без симптомів і заявити про себе в самий невідповідний момент. Але навіть при наявності хворобливих відчуттів багато представників сильної статі соромляться говорити про цю проблему, сподіваючись на позитивний результат лікування. Така нерозумна поведінка з плином часу призводить до тяжких наслідків. Результатом запущеного чоловічого простатиту є імпотенція, безпліддя, а в подальшому, можливо, і рак простати.

Як повернути радість сексу?

Важливо знати про те, як проявляється простатит, як від нього вберегтися. Але не менш важливо знати й інше – він лікується. Для того, щоб не зіткнутися з непоправним, при перших симптомах захворювання варто відвідати уролога. Сьогодні відомо безліч практик лікування простатиту – від медикаментозних до хірургічних. Один з найефективніших способів – пептидний препарат «Простатилен», виготовлений з тканин передміхурової залози молодих бичків з додаванням гліцину і мікроелементів цинку.

Втім, кращої профілактики простатиту, ніж регулярний секс з постійним партнером поки не придумали. При постійному статевому житті (правда, з обов'язковим сім'явипорскуванням) відбувається природний масаж простати. Це допомагає уникнути застою простатичного соку і знижує ризик розмноження бактерій в протоках передміхурової залози, тому шанси розвитку захворювання зводяться до мінімуму.