Хвороба Паркінсона — нейродегенеративне захворювання, яке характеризується руйнуванням і загибеллю нейронів, інформує Ukr.Media.
Під час цього процесу розвиваються моторні розлади: тремор, м'язова ригідність, постуральна нестійкість. Згідно з даними ВООЗ, загальна кількість хворих у світі становить близько 3,7 мільйона осіб.
В якості лікування застосовують дофамінергічні препарати, але є випадки, коли медикаментозне лікування не приносить результатів, — тоді призначають глибоку стимуляцію мозку (DBS).
У цьому випадку в мозок пацієнта вживляють електроди. По них проходять слабкі електричні імпульси, які знижують інтенсивність симптомів.
Ось як це працює
При глибокій стимуляції головного мозку, спеціальні електроди вводяться в таламус (для лікування звичайного тремору та розсіяного склерозу). Імпульсний генератор можна програмувати за допомогою комп'ютера, який посилає йому команди через радіосигнали. Залежно від використання, стимулятори можуть зберігати працездатність в організмі від трьох до п'яти років. Процедура заміни імпульсного генератора відносно проста.
Стимулятор можна відключити в будь-який час, якщо глибока стимуляція головного мозку з'явиться причиною надмірних побічних ефектів.
Наскільки ефективна операція?
У переважної більшості людей (понад 70%) спостерігається значне полегшення всіх симптомів, пов'язаних з хворобою Паркінсона. Зазвичай, пацієнти мають можливість після операції значно скоротити дози своїх ліків. Така операція дозволила 66-річному італійцю, що проживає в Мілані, знову повернутися до улюбленого заняття — гри на гітарі!
Вчені відзначають, що глибока стимуляція не здатна лікувати хворобу Паркінсона, — вона може лише знизити її прояви та поліпшити якість життя пацієнта. Саме тому нейростимуляції застосовується лише тоді, коли ліки не дають потрібного ефекту, хвороба дуже швидко прогресує або пацієнт вже не в змозі самостійно виконувати прості повсякденні дії.
