Пацієнтам, з віддаленим апендиксом, практично в три рази частіше діагностують розвиток хвороби Паркінсона (також відомого як надзвичайно зворушливий параліч), інформує Ukr.Media.
Такі результати показали дослідження американських учених. Фахівці проаналізували електронні записи 62,2 мільйона пацієнтів.
Цей експеримент є найбільшим в історії дослідженням, що стосується вивчення взаємозв'язку між кишечником і розладом нервової системи.
Головний автор дослідження, лікар з університетської клініки Клівленда Мохамед Шеріфф зазначив, що нещодавнє вивчення причин хвороби Паркінсона зосереджено на альфа-синуклеїні — білку шлунково-кишкового тракту. Саме тому вчені зі всього світу вивчають шлунок і кишечник, зокрема апендикс, щоб знайти причини розвитку трепетного паралічу.
Попередні експерименти, пов'язані з вивченням взаємозв'язку апендикса і хвороби Паркінсона показали досить суперечливі результати. У зв'язку з цим, команда Шеріффа вирішила проаналізувати медичні записи більше ніж 62 мільйонів пацієнтів і визначити відсоток у яких діагностували хворобу Паркінсона принаймні через 6 місяців після видалення апендикса.
Серед 488 000 190 пацієнтів з віддаленим апендиксом в 4470 пізніше діагностували хворобу Паркінсона — тобто в 0,92% пацієнтів почала розвиватися хвороба після видалення апендикса.
Тоді як в інших 61,7 мільйона пацієнтів, яким не видаляли апендикс, хворобу діагностували в 177 000 230 випадках — тобто 0, 29%.
Ці цифри свідчать про те, що ймовірність розвитку хвороби Паркінсона у пацієнтів з віддаленим апендиксом втричі вище ніж у людей, яким його не видаляли.
Також цікаво, що рівні ризику були однаковими незалежно від віку і раси.
Втім науковці кажуть — для підтвердження результатів взаємозв'язку потрібні ще додаткові дослідження.
