Мозок пластичний, і його можна "перезавантажити"?
«Думка змінює структуру... Я особисто знаю людей, що змінили свій мозок за допомогою власних думок, позбувшись тим самим від поганих звичок і травм, які, здавалося б, намертво в'їдаються у свідомість». Норман Доидж, психіатр канадського походження та автор книги «Мозок, який змінює себе», інформує Ukr.Media.
Людський мозок дивно піддатливий, пише Power of Positivity. Він нагадує пластилін, з якого можна "виліпити" будь-що, (хоча, звичайно, на це знадобиться набагато більше часу і зусиль).
Протягом останніх 20 років, завдяки швидкому розвитку в області візуалізації мозку і нейробіології, вчені з упевненістю стверджують, що мозок здатний до реінжинірингу — і що ми самі є інженерами. У багатьох відносинах нейропластичність — загальний термін, що описує тривалі зміни в мозку протягом усього життя людини, — це чудова річ.
Ось кілька причин, чому:
- Ми можемо збільшити коефіцієнт нашого інтелекту (IQ).
- Ми можемо вивчити нові навички, які здатні змінити все наше життя.
- Ми можемо оговтатися від певних видів ушкоджень головного мозку.
- Ми можемо підвищити свій емоційний інтелект.
- Ми можемо позбутися від поганих звичок, негативних стереотипів і вірувань.
Таким же чином ми можемо змінити наш мозок до гіршого! На щастя, завдяки нашій здатності відучитися від шкідливої поведінки, переконань і звичок, ми можемо змінити свою реальність!
Переконання змінюють мозок
Дональд Хебб, піонер нейропластики та нейропсихології, сказав: «Нейрони, які запускаються разом, працюють разом». Разом вони перетворюють електричні імпульси та проводять хімічні обміни, генерують, наприклад, думки, почуття і так далі.
Доктор Майкл Мерзенич, нині визнаний найвідомішим нейробіологом у світі, спираючись на роботу Хеба, доводить зв'язок між нашими думками («запущеними нейронами») і структурними змінами в мозку («перетворення»).
Серед чисельних відкриттів доктора Мерзенича це може бути найважливішим:
1. Ваш досвід, поведінка, звички, спосіб мислення та способи реагування на світ невіддільно пов'язані з внутрішньою структурою вашого мозку.
2. Негативні звички змінюють ваш мозок в гіршу сторону. Позитивні звички змінюють ваш мозок на краще.
Нейропластичність і хвороба
Розглянемо цитату Алекса Корба, доктора філософії, і автора книги «Спіраль вгору: використання нейробіології для звернення депресії назад, по одному кроку за раз»:
«В депресії немає нічого принципово неправильного. Просто особливе налаштування нервових ланцюгів створює тенденцію до паттерну депресії. Це пов'язано з тим, як мозок справляється зі стресом, плануванням, звичками, прийняттям рішень і дюжиною інших речей — динамічною взаємодією всіх цих ланцюгів. І як тільки у вашому мозку почне формуватися «шаблон» депресії, ви опинитеся на спіральному узвозі, провідному тільки в одну сторону — вниз ».
Нейропластичність може бути як проблемою, так і рішенням.
Скарги та викликані ними зміни в мозку
Мабуть, тепер варто перейти до конкретики, а саме — обговоренню зв'язку негативної поведінки (в даному разі скарг), та змін, вироблених такою поведінкою в структурі мозку.
В оточенні кожного з нас знайдеться людина, яка день у день виливає негатив. Людина, яка ніколи, нічим і ніким не може бути задоволена. Негативні люди майже завжди є хронічним джерелом скарг. Що характерно, вони ніколи не тримають свої думки та почуття при собі — завжди шукають «вільні вуха», на які починають виливати тонни негативу.
Але, попри всю непривабливість таких особистостей, їх не слід засуджувати. Всі ми час від часу скаржимося. Просто деякі роблять це частіше за інших.
Як правило, скаржники діляться на три основні категорії:
1. Скаржники, що шукають уваги: ці люди намагаються привернути до себе увагу скаргами на своє важке життя, постійно розповідаючи, що їм гірше, ніж усім іншим, і давлять при цьому на жалість. Що цікаво, часто вони досягають протилежного ефекту, бо оточуючі дуже швидко починають вважати спілкування з такою людиною марною тратою часу і енергії.
2. Хронічні скаржники: Ці люди скаржаться не тому, що хочуть привернути увагу... для них постійні скарги настільки ж природні, як дихання. Психологи називають цю нав'язливу поведінку «пережовуванням», і визначають її, як постійне повторення і розгляд думки або проблеми зі всіх сторін, що не приводить до логічного завершення. На жаль, таке «пережовування» безпосередньо пов'язане з депресією і тривогою.
3. Скаржники з низьким EQ: абревіатурою EQ зазвичай позначають емоційний коефіцієнт, і у скаржників з цієї категорії він на дуже низькому рівні. Даний показник означає те ж саме для емоційного розуміння і співчуття, що IQ означає для інтелекту. Для цих людей ви — перша можливість виплеснути негатив.
Хто ж винен в цьому нескінченному потоці скарг? Невже мозок?
Відповідь на це питання — «так». Насправді негативні люди зовсім не хочуть ними бути. Але негативна поведінка, зокрема, скарги — вкрай підступна штука. Рано чи пізно вони помітно змінить ваші розумові процеси. Змінені думки призведуть до зміни поглядів на життя, а вони, в свою чергу — до зміни поведінки.
Наш мозок відрізняється особливістю, яку можна назвати «схильністю до негативу». Іншими словами, схильність до негативу означає насамперед те, що мозку простіше зосередитися на негативних обставинах, ніж позитивних. Доктор Рік Хенсон, нейробіолог і автор «Мозку Будди» пояснює «схильність до негативу» наступним чином:
«Негативні стимули викликають в мозку більш сильну нервову активність, ніж рівні їм по силі позитивні. Більше того, вони сприймаються простіше і швидше».
Коли ми раз за разом зосереджуємося на негативі за допомогою скарг, тим самим ми раз за разом задіємо саме ті нейрони, які відповідальні за схильність до негативу. Повторюючи це раз за разом, ми самі зміцнюємо нашу негативну поведінку.
Висновки
Як би ми не старалися, ми не можемо постійно бути позитивними. Але от взяти усвідомлені заходи щодо протидії негативному мислення ми не тільки можемо, а й повинні. Наукові дослідження раз за раз показують, що найпотужнішою зброєю в бою з негативом можуть виявитися медитація і афірмація.
Барбара Фредріксон — дослідник з Університету Північної Кароліни займається позитивною психологією, а також її колеги, у своїх дослідженнях довели, що люди, які регулярно практикують медитацію, відрізняються більш позитивними емоціями, ніж ті, хто цього не робить.
Провівши тримісячний експеримент, команда Фредріксон зазначила, що «люди, які медитують кожен день, відрізняються більш сильною усвідомленістю, відчуттям осмисленості життя, краще адаптовані соціально, а також менше хворіють на різні розлади психіки». 15-20 хвилин в день, витрачені на медитацію, можуть радикально змінити ваше життя і ваш мозок теж!
