Домашнє насильство в Україні: як діяти медикам та жертвам у таких випадках

В Україні набув чинності закон, який визначає види домашнього насильства та встановлює відповідальність за його вчинення. У Міністерстві охорони здоров'я вирішили «не відставати» і видали свій указ, в якому наказали, як діяти медикам у разі викликів на випадки домашнього насильства. Як будуть реагувати медики на такі виклики — читайте в нашій новини, інформує Ukr.Media.

Щорічно через домашнє насильство у світі помирає 1,4 мільйона осіб. У 2018 році в Національній поліції України було зафіксовано 115 500 тисяч заяв і повідомлень про домашнє насильство. Жертвами також стають діти і це являє серйозну загрозу для їх здоров'я, а також може призвести до негативних наслідків у дорослому житті.

Цією проблемою перейнялися в Кабміні, де вже тривалий час приймають рішення щодо відповідальності за домашнє насильство, а також у Міністерстві охорони здоров'я, де випустили свій указ про те, як повинні поводитися лікарі при подібних ситуаціях.

Що повинні робити медики у разі виявлення ознак насильства:

• Знайти можливість поговорити віч-на-віч з потерпілим або постраждалою, уважно вислухати, але при цьому — не примушувати говорити.
• Говорити з потерпілим спокійно і встановити довірчий контакт. При цьому — пояснити, що закон захищає жертв домашнього насильства і розповісти, де можна отримати психологічну та юридичну допомогу.
• Якщо мова йде про дитину, необхідно подбати про її безпеку і нормалізацію емоційного стану.
• Проводити обстеження і лікування без дискримінації за будь-якою ознакою, перед тим отримавши усвідомлену згоду на обстеження.
• Інформувати особу або її законного представника про права, заходи і соціальні послуги, якими може скористатися потерпіла особа.
• Протягом доби заклад охорони здоров'я інформує Національну поліцію України, а якщо побої або інші пошкодження зафіксовані у дитини — то й службу у справах дітей.

Однак, людина або представник потерпілого обов'язково повинні дати згоду на медичне втручання — без нього медики нічого не мають права робити. Винятком є тільки пряма загроза життю — в такому випадку згода пацієнта не є обов'язковою.

Водночас, Супрун звертає увагу на те, що про домашнє насильство можуть свідчити не тільки клінічні симптоми, але й типи поведінки — напади люті, схильність до руйнації, уповільненість мовлення, нездатність до навчання, тривожність. Ці якості можуть бути притаманні дітям, які щодня потерпають від домашнього насильства. Саме тому вчителі і люди, що регулярно контактують з дітьми, зобов'язані звертати увагу на подібні ознаки. У МОЗ також зазначають, що питання запобігання та протидії домашньому насильству тепер будуть внесені в навчальні плани та навчальні програми.

Що потрібно зробити людині, яка постраждала від домашнього насильства:

• Дзвонити до поліції і викликати «швидку допомогу», також можна звернутися до служби психологічної допомоги
• За потреби звернутися за медичною допомогою в найближчий заклад охорони здоров'я. Якщо стан не є критичним, записатися до сімейного лікаря, терапевта або педіатра. Лікар проведе обстеження, призначить лікування або направить до вузького спеціаліста.
• Пройти обстеження і отримати підтримку. Лікар повідомить про результати обстеження, можливі варіанти лікування, а також про права, заходи і соціальні послуги
• Пройти лікування — лікування відбувається виключно за згодою пацієнта або його законного представника, якщо він не є людиною, яка вчинила насильство.