12 мінералів і вітамінів, які не сумісні один з одним — не варто приймати їх разом

У вітамінів і мінералів майже все як у людей: одні дружать і один одному допомагають, інші — чинять перешкоди і разом ужитися не можуть, пише Trending Post, інформує Ukr.Media.

Тільки у світі людей використовують слова — друзі і вороги, а у світі вітамінів це — синергісти і антагоністи. Синергісти — це речовини, які допомагають один одному засвоюватися, а антагоністи — заважають.

Нас цікавлять другі. Ось 12 добавок і вітамінів, які ніколи не можна змішувати.

Магній і кальцій

Всмоктування кальцію краще відбувається у кислому середовищі, а залізо і магній — залужнюють середовище, тому традиційно вважається, що магній і кальцій, не повинні бути в одній капсулі або в одному прийомі.

Якщо кальцій і магній в одній таблетці — то засвоїться трошки того й іншого. Якщо їсти все окремо, то краще магній, потім через годину кальцій, і краще ввечері.

Вітамін Е і залізо

Неорганічне тривалентне залізо (сульфат заліза) нейтралізує токоферол і перетворює його в неактивну форму. Тому вітамін Е і залізо (неорганічне) не слід приймати разом. Однак це не відноситься до органічного заліза.

Цинк і мідь

Посилений прийом молібдену і цинку може призвести до дефіциту міді. Кадмій, марганець, залізо, антациди, дубильні речовини, аскорбінова кислота здатні знижувати засвоєння міді.

У свою чергу, мідь може гальмувати засвоєння організмом заліза, кобальту, цинку, молібдену, вітаміну А.

Вітамін В1 і більшість мінералів

Тіамін (вітамін B1) рекомендується використовувати окремо від мінералів. Це пов'язано з тим, що він практично несумісний ні з одним з корисних речовин. Кальцій і магній знижує ефективність тіаміну, перешкоджаючи його засвоєнню.

Зелений чай і залізо

Зелений чай краще не вживати разом з продуктами, в яких багато заліза, тому що в цьому поєднанні він втрачає свої антиоксидантні властивості.

Основне активне з'єднання в зеленому чаї — ЕГКГ (епігаллокатехін-3-галлат), здатний пригнічувати запальні ефекти. Але при зв'язуванні ЕГКГ з залізом ця здатність втрачається.

При цьому втрачається здатність заліза з'єднуватись з білком і утворювати гемоглобін.

Вітамін В5 і мідь

Пантотенова кислота (вітамін B5) несумісна з міддю, бо мінерал робить вітамін неактивним. Фолієва кислота (В9) в поєднанні з цинком утворює комплекс, погано розчинний у воді. Це перешкоджає всмоктуванню обох корисних речовин.

Вітамін С і вітамін В12

Вітамін В12 стає менш активним у продуктах з високим вмістом вітаміну С.

Вчені стверджують, що вітамін С блокує всмоктування В12, а значить, потрібно намагатися уникати спільного надходження в організм цих двох речовин. Крім того вітамін В12 може посилити алергічні реакції, спричинені вітаміном В1.

Фолієва кислота і цинк

Всмоктування цього вітаміну (фолієва кислота) може порушити цинк. І навпаки, цинк порушує всмоктування фолієвої кислоти. Збереженню В9 в тканинах сприяє вітамін С.

Лоперамід і кальцій

Лоперамід (Імодіум) — найпоширеніші ліки проти проносу. Продаються вони без рецепта під різними брендами.

Основна дія лопераміду — гальмування моторики кишки. Але у кальцію є аналогічний побічний ефект! Тому поєднання цих двох препаратів може призвести до дуже вираженого болісного запору.

Вітамін К і варфарин (препарат для розрідження крові)

Приймаючи цей препарат, потрібно значно скоротити споживання журавлини, часнику, імбиру і деяких спецій (кайенського перцю, кориці, куркуми).

Ці продукти розріджують кров і, посилюючи дію варфарину, можуть спровокувати кровотечу.

Зменшує ефект препарату вітамін К, присутній у великих кількостях в шпинаті, ріпі, білокачанній капусті, броколі.

Калій і препарати для зниження артеріального тиску

Ліки з цієї групи збільшують кількість калію в крові, надлишок якого може спровокувати порушення серцевого ритму, задишку.

Тому на час лікування слід обмежувати в раціоні банани, картоплю, сою, шпинат.

Тирамін і антидепресанти

У препаратах проти депресії міститься інгібітор моноаміноксидази, який, вступаючи в реакцію з тираміном, може збільшити тиск до критичних значень.

Сам тирамін — це амінокислота, яка утворюється в результаті старіння продуктів, багатих білками. У великих кількостях ця речовина міститься в зрілих сирах, в'яленому м'ясі або рибі, сухих ковбасах, м'ясних або рибних консервах.