Дослідження показало, що кетогенна дієта захистила мишей від грипу
На кетодієті Т-лімфоцити змушують легені активніше захищатися від вірусу.
У кетогенної дієти, або кетодієти, мало вуглеводів, помірна кількість білків і багато жирів. На кетогенній дієті організм змушений використовувати в якості енергії не вуглеводи, а жири, а під час метаболізму жирів підвищується рівень молекул, званих кетоновими тілами — звідки і назва дієти. Кетонові тіла допомагають впоратися з епілепсією, і спочатку цю дієту прописували епілептикам; але зараз її нерідко радять тим, хто хотів би скинути зайву вагу і запобігти проблемам з обміном речовин, які можуть призвести до діабету. Правда, потрібно обов'язково зазначити, що підбирати кетогенну дієту потрібно дуже ретельно, щоб уникнути побічних ефектів, інформує Ukr.Media.
Співробітники Єльського університету виявили ще одну корисну властивість кетодієти — вона, виявляється, допомагає відбити атаку вірусу грипу. Кілька років тому в експериментах на клітинах людини і мишей вдалося показати, що продукти метаболізму, що утворюються під час кетогенніої дієти, допомагають регулювати деякі імунні процеси. У новому дослідженні експерименти ставили вже на мишах, яких годували або кетогенним кормом, або звичайною їжею з 18% жирів і 58% вуглеводів. Через тиждень тваринам у ніс впорскували розчин із вірусом грипу штаму H1N1. Всі миші, які їли звичайний корм, гинули на четвертий день інфекції. А ось з тих, хто жив на кетогенній дієті, частина виживала: у їхній крові вірусу було наполовину менше, кров була краще насичена киснем і за час хвороби вони менше худнули.
Виявилося, що у мишей на кетогенній дієті в легенях під час інфекції ставало більше так званих гамма-дельта Т-клітин. Більшість Т-лімфоцитів належать до іншої групи, до групи альфа-бета, які налаштовані на конкретні патогени. (Позначення «альфа-бета» і «гамма-дельта» вказують на особливі рецептори, які сидять на поверхні лімфоцитів.) Гамма-дельта в цілому набагато менш численні і менш вивчені; відомо, що вони накопичуються в шкірі, кишечнику та легенях, що реагують на стреси, але незрозуміло, що конкретно їх активує.
На третій день інфекції гамма-дельта Т-лімфоцитів у легенях мишей на кетогенній дієті ставало в чотири рази більше, ніж у мишей, які харчувалися, як зазвичай. Можна було б очікувати, що гамма-дельта лімфоцити самі і вбивають вірус і клітини, які він заразив. Проте насправді ці лімфоцити діяли інакше: вони пришвидшували клітини дихальних шляхів виробляти більше слизу — вірус потрапляв у слиз і вже не міг пробитися до клітин. Тобто гамма-дельта Т-лімфоцити змушували легкі поставити заслін вірусу, тому миші і виживали.
У найближчому майбутньому дослідникам належить з'ясувати, що саме в кетогенній дієті так діє на Т-лімфоцити, і чому саме на гамма-дельта Т-лімфоцити; чи працює кетогенна дієта проти вірусів грипу, інших штамів; і чи відбувається те ж саме у людей. Якщо ж відбувається, то кетогенну дієту можна буде прописувати в якості зайвого заходу захисту в грипозні сезони.