Життя у шлюбі може бути пов'язане з вищим ризиком розвитку деменції у похилому віці. Такого висновку дійшли вчені з Університету штату Флорида та Університету Монпельє. Результати 18-річного спостереження опубліковані в журналі Alzheimer's & Dementia.
У дослідженні взяли участь понад 24 тисячі літніх людей без ознак деменції. Їх щорічно обстежували в рамках програми Національного координаційного центру з хвороби Альцгеймера.
Виявилося, що деменція розвивалася у 21,9 відсотка тих, хто перебував у шлюбі. Серед вдівців цей показник був таким самим, а от у розлучених — всього 12,8 відсотка. У тих, хто ніколи не був одружений або заміжній, — 12,4 відсотка.
Навіть після врахування віку, статі, освіти, стану здоров'я, шкідливих звичок та генетичних факторів, ризик деменції залишався вищим саме у одружених та заміжніх учасників. Особливо це стосувалося хвороби Альцгеймера та деменції з тільцями Леві.
Вчені підкреслюють, що такі дані суперечать поширеній думці про те, що шлюб захищає від когнітивних порушень. Чому неодружені та розлучені рідше стикаються з деменцією — поки що незрозуміло. Дослідники припускають, що причина може бути як у способі життя, так і в особливостях психоемоційного стану.
