Нове дослідження, опубліковане в журналі Brain Sciences вченими з Університету короля Халіда, свідчить про те, що хронічний шум у вухах (тинітус) у літніх людей може бути потенційним індикатором або фактором ризику для когнітивних порушень. Це перехресне дослідження виявило кореляцію між тинітусом та зниженням когнітивних функцій.
Уявіть, що у вас постійно дзвонить телефон у кишені, хоча насправді його там немає. Це приблизно те, що відчувають люди з тинітусом — постійний шум у вухах (дзвін, свист, гул), який чують лише вони. Вчені припускають: якщо літня людина має такий постійний шум, це може бути першою ознакою, або "червоним прапорцем", що у неї згодом можуть виникнути проблеми з пам'яттю, концентрацією або загальним мисленням (це і є когнітивні порушення). Тобто, тинітус тут виступає індикатором (підказкою) або фактором ризику (чимсь, що підвищує ймовірність). Важливо розуміти, що дослідження виявило лише кореляцію — це означає, що тинітус і проблеми з мисленням часто зустрічаються разом, як дві подружки, що завжди ходять пліч-о-пліч, але одна з них не обов'язково є причиною появи іншої. Це було перехресне дослідження, тобто вчені "заглянули" на ситуацію в один конкретний момент часу, зробили своєрідне "фото" стану людей.
У дослідженні взяли участь 240 осіб старше 60 років, половина з яких страждала на тинітус. У цих учасників частіше фіксувалися проблеми зі слухом, депресією та якістю сну. Тести показали, що у людей з тинітусом результати з пам'яті та когнітивних функцій були значно нижчі, ніж у тих, хто не стикався з цим симптомом.
Дослідники помітили, що ті, хто мав шум у вухах, частіше мали й інші проблеми: їм було гірше чути, вони частіше страждали від депресії та гірше спали. І найголовніше — коли цим людям давали спеціальні завдання на перевірку пам'яті та загального мислення, ті, хто мав тинітус, справлялися з ними помітно гірше, ніж ті, у кого шуму не було. Це показує чітку різницю між двома групами.
Вчені зазначили, що вища тяжкість і тривалість тинітусу корелювали з нижчими результатами когнітивних тестів. Наприклад, кожен приріст на десять балів за шкалою тяжкості тинітусу (TFI) був пов'язаний зі зниженням показників за тестами на пам'ять та мислення.
Вчені виявили, що чим сильнішим і неприємнішим був шум у вухах (це вимірювали за спеціальною шкалою тяжкості тинітусу або TFI, яка оцінює, наскільки сильно шум впливає на повсякденне життя), і чим довше людина з ним жила (тривалість), тим гірше були її результати у тестах на пам'ять і логічне мислення. Тобто, якщо шум був дуже нав'язливим або тривав багато років, ймовірність проблем з мозком була вищою. Вони навіть вирахували, що збільшення дискомфорту від шуму на кожні 10 балів за цією шкалою вже показувало помітне зниження здатності до мислення. Це підсилює ідею кореляції, тобто чим одна характеристика сильніша, тим інша гірша.
Автори підкреслюють, що тинітус може слугувати потенційним раннім індикатором або фактором ризику когнітивного зниження у літніх людей. Вони припускають, що це може бути підставою для рекомендації більш ретельного обстеження, включаючи когнітивний скринінг, для пацієнтів з хронічним шумом у вухах. Однак, дослідники наголошують, що для остаточного встановлення причинно-наслідкових зв'язків та підтвердження цих висновків необхідні подальші, довготривалі (поздовжні) дослідження.
Отже, вчені роблять висновок, що тинітус може бути таким собі "дзвіночком" — раннім попередженням або знаком, що у літньої людини можуть початися проблеми з пам'яттю та мисленням. Це означає, що якщо хтось скаржиться на постійний шум у вухах, лікар може порадити йому пройти додаткові перевірки, щоб пересвідчитися, чи все добре з його мозковими функціями (пам'яттю, увагою). Така швидка перевірка називається когнітивним скринінгом. Але дуже важливо пам'ятати: поки що це лише припущення і спостереження. Щоб точно сказати, чи шум спричиняє проблеми з мозком, чи вони просто співпадають (це і є причинно-наслідкові зв'язки), потрібні набагато довші дослідження. Це як дивитися не одне фото, а цілий фільм про життя людей — довготривалі (поздовжні) дослідження, коли вчені спостерігатимуть за одними й тими ж людьми протягом багатьох років. Це допоможе підтвердити або спростувати ці висновки.
