Мікропластик, який ми вдихаємо і отримуємо з водою та їжею, може потенцій на здоров'я кісток. Про це йдеться в огляді 62 наукових праць, опублікованому в Osteoporosis International.
За даними оглянутих досліджень, вчені дійшли висновку, що мікропластикові частинки здатні проникати в кістковий мозок і порушувати роботу стовбурових клітин, прискорювати запальні процеси та стимулювати руйнування кісткової тканини.
Кістковий мозок — це «фабрика» всередині наших кісток, де народжуються нові клітини, а стовбурові клітини — це універсальні «робітники», які можуть перетворюватися на клітини кісток. Коли мікропластик потрапляє туди, він ніби саботує роботу цієї фабрики. Крім того, наші кістки постійно оновлюються: стара тканина руйнується, а нова будується. Мікропластик може порушити цей баланс, змушуючи «команду руйнівників» працювати активніше за «команду будівельників». У результаті кістки стають слабшими.
В експериментах на клітинах відзначалися прискорене старіння та зниження їх життєздатності, а на тваринах — порушення мікроархітектури кісток, деформації та навіть патологічні переломи. У деяких випадках спостерігалося уповільнення росту скелета, що особливо тривожно для дітей та підлітків.
Коли вчені перевіряли це в лабораторії, клітини під дією пластику швидше «втомлювалися» і гинули. А у тварин внутрішня структура кісток, що схожа на міцні бджолині стільники, починала руйнуватися, роблячи їх крихкими. Це призводило до переломів навіть без серйозних травм. А для організму, що росте, це ще небезпечніше, бо може завадити скелету нормально сформуватися.
Проблема посилюється тим, що кількість мікропластику в навколишньому середовищі постійно зростає: щорічно виробляється понад 400 мільйонів тонн пластику, а частинки осідають у повітрі, воді та продуктах харчування. Дослідники вважають, що вплив мікропластику може бути недооціненим фактором зростання кількості переломів, пов'язаних з остеопорозом.
Кожна пластикова пляшка чи пакет з часом розпадається на мільйони крихітних частинок, які нікуди не зникають. Вони потрапляють у річки, ґрунт, а потім і в нашу їжу та воду. Остеопороз — це хвороба, за якої кістки стають крихкими, як сухе печиво. Раніше його причинами вважали вік чи нестачу кальцію. Тепер же вчені підозрюють, що мікропластик може бути ще одним, раніше невидимим, винуватцем, який робить наші кістки вразливими.
Найближчим часом вчені з Університету Кампінаса мають намір перевірити гіпотезу на практиці: вони планують дослідити, як мікропластик впливає на міцність кісток у тварин. Мета — з'ясувати, чи може забруднення пластиком стати прихованою причиною зростання кількості остеометаболічних захворювань.
Гіпотеза — це, по суті, обґрунтоване припущення. Зараз у нас є багато непрямих доказів, але потрібен прямий експеримент, щоб сказати напевно: «Так, саме мікропластик викликає ці зміни». «Остеометаболічні захворювання» — це науковий термін для всіх проблем, пов'язаних з тим, як кістки будуються та оновлюються. Вчені хочуть зрозуміти, чи не є пластик тим самим «тихим ворогом», який непомітно підточує здоров'я нашого скелета.
