Вчені з Університету Сан-Паулу та Федерального університету Ріу-Гранді-ду-Сул (Бразилія) довели, що екстракт листя бергамота здатний відновлювати метаболічний баланс і захищати печінку при ожирінні. Результати опубліковано в журналі Food Research International (FRI).
В ході експерименту лабораторним щурам, у яких попередньо було індуковано ожиріння та метаболічно асоційовану жирову хворобу печінки (MASLD) шляхом високожирової дієти, протягом 8 тижнів щоденно давали екстракт Citrus bergamia (поряд з продовженням високожирової дієти). Дослідники зафіксували помітне покращення показників ліпідного обміну: рівень загального холестерину та тригліцеридів знижувався, а концентрація «хорошого» HDL-холестерину — підвищувалася.
Це ніби навести лад у кровоносній системі: «погані» жири, які можуть засмічувати судини, зменшились, а «хороші», що допомагають їх очищати, — навпаки, зросли.
Також значно знизились рівні печінкових ферментів (АЛТ, АСТ), що свідчить про зменшення пошкодження печінки.
Ці ферменти — це сигнал тривоги, коли їх рівень падає, це означає, що «пожежа» в печінці вщухає.
Крім того, тварини втрачали вагу, демонстрували зменшення загальної жирової маси, покращили толерантність до глюкози, а гістопатологічний аналіз тканин печінки показав зниження стеатозу, запалення та фіброзу.
Тобто, під мікроскопом було видно, що в печінці стало менше жиру (стеатоз), зменшилось подразнення її тканин (запалення) і сповільнився процес утворення рубців (фіброз), які заважають органу нормально працювати.
Біохімічний аналіз показав, що бергамот чинить виражену антиоксидантну та протизапальну дію, знижуючи рівень активних форм кисню та запальних цитокінів у клітинах печінки.
Якщо пояснити простіше, екстракт діє як «щит» для клітин, нейтралізуючи шкідливі молекули (активні форми кисню), які можна порівняти з іржею, що руйнує метал. Водночас він заспокоював імунну систему, зменшуючи кількість «сигналів тривоги» (цитокінів), які викликають запалення.
Крім того, було виявлено модуляцію експресії генів, пов'язаних з метаболізмом ліпідів, що розкриває молекулярні механізми його дії.
Це найцікавіше: виявилося, що бергамот може «перемикати» гени, даючи їм команду менше накопичувати жир і активніше його спалювати.
Це сповільнювало розвиток метаболічно асоційованої жирової хвороби печінки (MASLD) — одного з ключових ускладнень ожиріння.
За словами авторів, отримані дані відкривають перспективу використання екстракту листя бергамота як природного засобу для лікування або профілактики метаболічних порушень та метаболічно асоційованої жирової хвороби печінки. Вчені підкреслюють, що наступними кроками стануть клінічні випробування на людях, які допоможуть визначити оптимальні дозування та підтвердити безпечність речовини при тривалому застосуванні.
