Чи помічали ви, що іноді складно зосередитися на одній справі, наприклад, на домашньому завданні, коли телефон постійно сповіщає про нові лайки чи повідомлення? Вчені теж замислилися над цим питанням і провели велике дослідження, щоб з'ясувати, чи є зв'язок між часом, проведеним онлайн, та здатністю концентруватися.
Команда дослідників, зокрема з престижного Каролінського інституту, проаналізувала дані понад 8000 дітей віком від 9 до 14 років. Робота, опублікована в Pediatrics Open Science.
Вони порівняли, як на їхню увагу впливають три основні види екранної активності:
- Використання соціальних мереж.
- Перегляд телебачення або відео (наприклад, на YouTube).
- Відеоігри.
Що ж виявилося?
Головний висновок полягає в тому, що саме використання соціальних мереж пов'язане з поступовим зростанням симптомів неуважності з часом. Інші види активності, як-от ігри чи перегляд відео, такого зв'язку не показали.
Вчені припускають, що причиною може бути сама природа соцмереж. Постійні сповіщення, нескінченна стрічка новин та очікування реакції на власні пости привчають мозок до швидкого перемикання між різними дрібними завданнями. Через це може стати складніше утримувати увагу на чомусь одному протягом тривалого часу.
Важливі деталі, які варто знати
Дослідники підійшли до роботи дуже ретельно і врахували кілька важливих моментів:
Чи не все навпаки? Можливо, діти, які й так були неуважними, просто більше тягнуться до соцмереж? Вчені перевірили цю гіпотезу, але не знайшли їй підтвердження. Дані свідчать, що зв'язок, імовірніше, працює в напрямку «соцмережі → зростання неуважності».
А як щодо інших факторів? Звісно, на увагу впливає багато речей: умови життя, оточення, і навіть генетична схильність до проблем з концентрацією. Дослідники врахували ці фактори у своєму аналізі. Виявилося, що зв'язок між соцмережами та неуважністю залишався помітним навіть після цього. Це означає, що соцмережі можуть мати свій окремий, незалежний вплив.
Несподіваний результат про ігри та ТБ. Цікаво, що дослідження виявило навіть слабкий позитивний зв'язок: час, проведений за іграми чи переглядом відео, був пов'язаний з невеликим зменшенням симптомів гіперактивності та імпульсивності. Це показує, що не вся екранна активність впливає на нас однаково.
Що це означає для нас?
Важливо розуміти, що результати не свідчать про неминучу шкоду для кожної окремої дитини. Вплив на одну людину, швидше за все, невеликий. Однак у масштабах мільйонів підлітків по всьому світу цей ефект стає помітним і може бути одним із чинників, що пояснюють зростання діагнозів, пов'язаних із порушенням уваги.
Вчені не закликають повністю відмовлятися від соцмереж. Натомість вони звертають увагу на те, що середній час онлайн зростає від 30 хвилин у 9 років до 2,5 години у 13 років. На їхню думку, це привід для обговорення того, як зробити цифрові платформи безпечнішими для молодих користувачів, наприклад, через перегляд вікових обмежень або зміну дизайну, що менше заохочує до постійного залучення.
