Ірландські дослідники витратили купу часу, щоб довести те, що будь-який відвідувач найближчої кав’ярні підозрював давно: кава робить життя трохи стерпнішим. Але, як з’ясувалося завдяки публікації в Nature Communications, справа тут зовсім не у бадьорості.

Мікроби керують настроєм (а не навпаки)

Дослідники з APC Microbiome Ireland з’ясували, коли ми перехиляємо ранкове горнятко, ми годуємо не свій напівсонний мозок, а трильйони бактерій у кишківнику. Вони там, на глибині організму, отримують порцію рослинних сполук (тих самих поліфенолів), перетравлюють їх і посилають у мозок сигнал: «Усе нормально, сьогодні можна трохи менше панікувати».

Звучить дещо принизливо для вінця творіння, який звик думати, що сам керує своїми емоціями, але саме так працює вісь «кишківник-мозок». Ми просто ходячі екосистеми, які намагаються догодити своїм внутрішнім пасажирам.

Кава без кофеїну більше не звучить як компроміс

Для експерименту вчені знайшли шістдесят з гаком людей. Половина з них пила каву відрами (по три-п’ять чашок на день), інша половина обходилася без неї. Усіх змусили на два тижні повністю відмовитися від напою, а потім наосліп поїли звичайною кавою та декафом. Ну і, ясна річ, збирали всі можливі аналізи — від крові до того, про що не заведено говорити за обіднім столом.

І тут починається найцікавіше. Довгий час кава без кофеїну здавалася чимось на кшталт безалкогольного вина — безпечним, але дещо сумним самообманом. Проте результати показали, що декаф працює не гірше, просто інакше.

Звичайна кава очікувано знижувала тривожність та ризик запалень. А от декаф раптово продемонстрував здатність загострювати пам’ять і покращувати здатність до навчання. Бактерії зі складними латинськими назвами однаково радіють обом версіям напою, допомагаючи перетравлювати їжу та витісняти шкідливих мікробів.

Тобто, настрій нам підіймає не стимулятор, від якого калатає серце, а сама рослина.

Замість антидепресантів (жарт, але лише частково)

Професор Джон Крайан, який керував цим святом науки, зазначає, що після повернення кави в раціон у людей фіксували зниження рівня стресу, депресивних настроїв та імпульсивності. У жінок навіть зафіксували розмноження бактерій Firmicutes, які якимось чином пов’язані з позитивними емоціями.

В цьому дослідженні є якась дивна надія. У світі, де ми мало на що впливаємо, залишається принаймні можливість підтримати власні кишкові бактерії. Вони ж, зі свого боку, спробують переконати мозок, що сьогоднішній день таки варто прожити.

Тож наступного разу, коли хтось докірливо подивиться на ваше третє еспресо, можете спокійно, з науковою гідністю відповісти, що це не шкідлива звичка. Це вибудовування складних дипломатичних стосунків із власним мікробіомом. Принаймні, ірландці дають на це повне право.