Економічна стабільність в найближчій перспективі в Україні не передбачається, а хто в майбутньому зможе все ж розсьорбати заварену кризову кашу - питання нині радше риторичне. Варіантів кілька, але ясно одне: без зовнішнього втручання, зокрема фінансового, наша країна так і буде котитися все глибше і глибше в безпросвітну темряву.

Необхідність досягнення консенсусу між владою і опозицією диктується в першу чергу тим, що в нестабільну країну, в якій вічно відбувається найчастіше нечесна боротьба за " крісла ", вкладатися ніхто не буде. Тому Україні потрібно зараз провести роботу над помилками, визначиться з компромісним головою уряду і все ж виконати поставлені умови, що стане аргументом для надання нашій державі необхідної зовнішньої фінансової допомоги.

Прем'єрські сценарії

На новообраний уряд, якщо таке взагалі з'явиться, буде покладена " почесна " місія так чи інакше вирішити проблеми насущні, зокрема домогтися розташування та фінансової підтримки Заходу. А от можливості і шляхи будуть цілком залежати не тільки від складу, але, в першу чергу, від його голови. Політологи та економічні експерти спробували передбачити можливі сценарії розвитку ситуації, хоча однозначно позитивних прогнозів, на жаль, немає.

У будь-якому випадку, перше, на що потрібно буде піти новому Кабміну, за словами директора Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігоря Бураковського, - втілити в життя деякі дуже непопулярні рішення, на що ні представники чинної влади, ні опозиціонери не підуть, особливо напередодні виборів 2015 року. Для цього потрібно політична мужність, якою кандидати на вищі державні посади не володіють. У разі, якщо уряд буде працювати тільки на успіх передвиборної компанії, на оздоровлення економіки розраховувати не варто.

Якщо говорити про реальні варіанти, то, на думку ректора Міжнародного інституту бізнесу, екс-заступника голови правління НБУ Олександра Савченка, їх три, кожен з яких може втілитися з різною ймовірністю.

Компромісне уряд = 50 % ймовірності. У даній ситуації влада і опозиція зможе домовитися про склад Кабміну, розподіливши керівні крісла між обома сторонами, однак такий варіант мало що дасть для виходу з кризи, так як спільного бачення програми економічного зростання досягти буде практично нереально.

Уряд " з влади " = 40 % ймовірності. Ті, хто нині перебувають " біля керма " знайдуть нових кандидатів зі своїх. У цьому випадку революційні події продовжаться, можливо, навіть супроводжуються насильством, а за таких умов про економічний розвиток в принципі мови не йде. Також при даному сценарії триватиме девальвація та інфляція.

Технічний уряд = 10 % ймовірності. За словами експерта, саме цей варіант зможе врятувати ситуацію, тому що голова і члени такого Кабміну візьмуть на себе повну відповідальність за економічну та соціальну ситуацію в країні, не претендуючи при цьому на розуміння і підтримку в прийдешній передвиборній компанії. Таке рішення продемонструвало б " громадську зрілість " нашої держави, а ЄС, МВФ і Світовий Банк могли б довіряти новому уряду.

Однак при реалізації будь-якого зі сценаріїв відкритим залишається навіть більш важливе питання щодо голови Кабміну - незаангажованого і відповідального, якого, як показує практика, вдень з вогнем не знайдеш. Хоча, безумовно, вибирати доведеться. У сформованій ситуації директор Інституту української політики Костянтин Бондаренко бачить кількох найвірогідніших кандидатів.

Петро Порошенко. В цілому це цілком реальний кандидат, але він встиг зарекомендувати себе не з кращого боку. Як влада, так і опозиція не вважають його своїм, тому йому буде важко отримати підтримку Верховної Ради України ( ВРУ ).

Арсеній Яценюк. Він коливається у своєму рішенні, на запропонованих умовах він по суті відмовився від керівного крісла, проте в політиці, за словами пана Бондаренка, "ні" означає " може бути".

Сергій Арбузов. "Йому як Першому віце -прем'єр- міністру належить право " першої ночі ", його кандидатура апріорі буде розглянута перша ", - говорить політолог. Також у пана Арбузова є всі шанси набрати необхідну кількість голосів у парламенті.

Також у ЗМІ і кулуарах згадувалася кандидатура Андрія Клюєва, однак, як стверджує експерт, такий сценарій - практично нереальний.

За словами Костянтина Бондаренка, думка про те, що Захід робить ставку на опозицію і чекає на чолі Кабміну її представника - помилкове. " Головна вимога - це компромісний і легітимний уряд ", - стверджує експерт.

Якщо взяти до уваги таке твердження, то виходить, що на підтримку ЄС та інших структур можна розраховувати при будь-якому прем'єр- міністрі. Можливо, так і є, але тоді спливає на поверхню інше питання: як голова Кабміну в цілому зможе знайти спільну мову з Заходом, якщо не буде підтримувати ідею євроінтеграції?

Очевидно, що зараз в Україні найбільш вірогідний варіант прем'єр -міністра - третій із запропонованих. Докази цьому - указ президента від 5 лютого 2014 р., яким він передав повноваження голови Кабміну Сергію Арбузову, скасувавши при цьому регламентні обмеження, які передбачалися для виконуючого обов'язки Прем'єр -міністра. Таким чином, якщо раніше в його повноваження не могло належати ухвалення рішень, які б визначали принципи державної політики, то зараз можливості пана Арбузова зросли прямо на очах. Чи не перший це крок до остаточного рішення щодо керівника вищого виконавчого органу влади країни?

Джерела та умови фінансової допомоги

Якщо уявити ідеальну і навіть трохи фантастичну ситуацію, в якій Україна вирішила питання з урядом, є ще багато факторів, які можуть вплинути на можливість надання Заходом таких необхідних для України кредитів. У поточному положенні у нашої країни, в якій вже стала нормою боргова модель економіки, за словами Ігоря Бураковського, два виходи. Перший - дефолт, другий - дійсно надія на допомогу ЄС, у якого є реальні гроші, які можна в короткі рядки мобілізувати. Однак не Євросоюзом єдині. Експерти кажуть про декілька шляхів, звідки може чисто гіпотетично прийти допомога.

США

Варіант далеко не основний. За словами виконавчого директора Міжнародного фонду Блейзера Олега Устенка, Сполучені Штати - країна з власним значним дефіцитом держбюджету, що знаходиться зараз не в кращому економічному становищі, тому такий шлях слабо ймовірний. Однак 6 лютого в ЗМІ з'явилася заява прес -секретаря Державного департаменту Джен Псакі, в якому говориться, що США допускає виділення кредиту Україні. Поки рішення не прийнято, як і не говориться про конкретну суму фінансової допомоги. Все залежатиме від того, чи буде досягнуто консенсусу з новообраним урядом нашої країни. Очевидно, це відбудеться лише в тому випадку, якщо воно буде налаштоване лояльно до Заходу і погодиться на запропоновані умови.

МВФ

"Це не гуманітарна організація, вона не здійснюватиме " стендбаєвску "програму за чиїмось велінням. Це порожні ілюзії. Чому такій нестабільній країні як Україна давати гроші? Як потім пояснити це власним платникам податків? " - Небезпідставно зауважив Олег Устенко. Тим більше, що за домовленостями з МВФ після першого траншу в 2008 р. ($ 4,5 млрд ) і другого в 2009 р. ($ 2,625 млрд ) ми мали виконати низку умов, про які після отримання грошей забули геть. Тому зараз, крім кредиту грошового, МВФ має нам надати ще й "кредит довіри" в разі позитивного рішення з надання необхідних грошових коштів (у 2008 р. йшлося про загальну суму в $ 16,5 млрд).

Нагадаємо, що Україні за зобов'язаннями в обмін на гроші потрібно підвищити тарифи на газ і електроенергію для населення, провести пенсійну реформу, забезпечити гнучкість курсоутворення і втілити в життя ще ряд непопулярних, але необхідних для оздоровлення економіки рішень. А з поточною " модою на популізм" і величезним бажанням отримати підтримку на виборах - це сумнівно. Хоча, за словами Олександра Савченка, вимоги МВФ цілком реалістичні, і все, що по суті від нас хочуть, - припинення дії корупційних схем.

ЄС

Висловлювання Євросоюзу щодо виділення фінансових коштів, як і в оцінці того, що відбувається в нашій країні, дуже обережні, хоча ситуація все ж змінюється. 6 лютого ПАРЄ опублікувала резолюцію, в якій обмовила можливі санкції проти українських чиновник і " спонсорів" у разі загострення політичного протистояння з їх вини. Також в документі йдеться, що ЄП закликає ЄС, США і МВФ надати Україні фінансову допомогу.

Проте зараз рано радіти. Гіпотетично, звичайно, ЄС може розщедриться тільки за однієї розкладі, вважає Костянтин Бондаренко. Це відбудеться, якщо Україна підпише угоду про Асоціацію, на підставі чого буде проведена конференція донорів, на якій всього лише будуть обговорені питання умов, схеми та джерела фінансування. У такій ситуації Україна може розраховувати на $ 27-35 млрд, але сума ця буде використовуватися під жорстким контролем і лише за вказаними напрямками. Але, за словами політолога, перший транш надійде не раніше ратифікації угоди, на що піде чимало часу, тим більше, що фінансові структури ЄС досить повільні.

Не зовсім згоден з цим Олександр Савченко. Він бачить інший шлях отримання допомоги: купівля цінних паперів України, яку можна здійснити за один день. Однак, на думку експерта, проблема полягає в іншому. " Ми - країна, яка не ідентифікувала свою позицію. Як тільки це трапиться, ми отримаємо фінансову допомогу", - говорить пан Савченко. Тим більше, що за його словами, нам потрібно не так вже й багато : € 2-3 млрд цього року, аби закрити дірки бюджету і така ж сума протягом 2-3 років на підтримку вітчизняних підприємців.

Росія

Широковідомі " московські угоди", за якими Росія запропонувала Україні кредит в $ 15 млрд шляхом покупки українських єврооблігацій, до цих оповиті ореолом таємничості, тому дати однозначну оцінку такої щедрості важко. Все, за винятком глав України та Росії, можуть тільки здогадуватися, на яких саме умовах ми отримали фінансову допомогу. Проте, 24 грудня 2013 перший транш у розмірі $ 3 млрд надійшов в НБУ, але, за словами експертів, спустили їх на латання дірок бюджету, а не на заявлену екс -прем'єром Миколою Азаровим модернізацію виробництва і наближення до стандартів ЄС. Та й дивно б виглядало, якби Росія фінансувала наше зближення з Євросоюзом.

Ще один аспект, на якому акцентували аналітики, - це можливість того, що наш східний сусід в будь-який момент може припинити фінансування, яке служить хорошим інструментом маніпуляції. Так і сталося : наприкінці січня вище керівництво Росії заявило про призупинення програми кредитування. Основних аргументи два: грошей давати нікому, бо відсутній голова уряду (і Росія застигла в очікуванні обрання нового ) ; невиконання Україною своїх боргових зобов'язань (у тому числі по газу ). Зокрема, прем'єр -міністр РФ Дмитро Медведєв констатував, що " зберігається неплатоспроможність України серйозно змінює ситуацію і повинна враховуватися при вибудовуванні відносин з новим урядом України ". Варто задуматися : це був заклик до "правильного " ​​для Росії розвитку урядового сценарію (інакше фінансовий кран, як колись газовий, перекриють ) або дійсно РФ набридло чекати обіцяного роками?

Всі вищевказані джерела розглядати можна тільки на рівні надій, так як поки ситуація на політичній арені не стабілізується, мова про реальної фінансової допомоги ( сума якої, до слова, варіюється від $ 3 до $ 160 млрд.) йти навряд чи буде.