Я з жахом дивлюся на майбутнє Криму. Мій жах обгрунтований, і я маю на нього право, так як вклав у півострів колосальні гроші, намагаючись розвинути подієвий туризм. Я три роки готував проект найдовшого контрейлеру у світі, завдяки якому важкі вантажівки повинні були завантажуватися в ЄС і йти до китайського кордону. 7 березня цей проект, найдовший контрейлер у світі, мав стартувати, але його старт відкладений.
Коли я чую слово « націоналізація » - я розумію, що всім треба тікати. І це значить, що інвестиції не прийдуть ще довго. Мені здається, що найстрашніше для інвестора - це переділ.
Я щиро хотів всупереч усьому провести « Ялта- Ралі», але боюся, нас не пропустять.
Я з родиною любив відпочивати в Криму, але тепер ми навряд чи поїдемо туди найближчим часом.
Я хотів полетіти на своєму вертольоті і нагородити командира загону « Бельбеку » якимось своїм символічним орденом, але навряд чи це можливо зараз.
Мені дуже шкода Крим. Все блоковано, ситуація абсолютно незрозуміла, це небезпечно і незручно для всієї України. У разі його від'єднання - вже не знаю, хто і навіщо таке придумав - він економічно приречений в моєму розумінні. Усі інвестиції зводяться до нуля.
Кримський « Аерорух » - складова частина всієї нашої національної системи. Його захоплення - це злочин, це я говорю як колишній міністр транспорту.
Порти також зупиняють розвиток, і вантажний, і пасажирський сектор приречені. Росіяни в Тамані будують божевільного розміру порт, такий як « Констанца », навіщо їм розвивати українські потужності?
Якщо не будуть розвиватися порти, то я не бачу перспектив залізниці. Якщо залізні дороги на півострові потраплять під контроль Росії - буде жорсткий конфлікт, оскільки треба боротися за збереження транзиту. Я вірю, що для України транзит - її економічне майбутнє, поряд із сільським господарством. Це два напрямки, які можуть дати швидку віддачу.
Завантаження Севастополя? Я не бачу, не розумію, чим і як, в якому статусі.
Перспективи розвитку Криму, аналогічні тим, які були реалізовані в Сочі, я теж вважаю малоймовірними. Трудно будувати туризм, коли енергетика і водопостачання залежать від України.
Що стосується моста через Керченську протоку - цей проект суто політичний, і що він повинен робити за такі гроші, ніхто толком не розуміє. Якби він був потрібен економічно, він давно вже був би побудований.
Крим завжди був видалений, і тому автономний, там завжди були свої містечкові справи. І зараз у мене є глобальний висновок по Криму - я думаю, що ми півострів проспали. Якщо він увійде до Росії як частина федерації, суб'єкт, ще можна про щось говорити, про якісь взаємодії. Якщо ж там залишиться ця бригада збитих льотчиків, які зараз керують, я передбачаю часи гірше, ніж 90 -і роки. Треба зараз якось все це пережити, і змусити себе поважати. Але для цього потрібні рішення, які зараз не приймаються.
