Минулого тижня Кабмін нарешті опублікував розпорядження, що дозволяє побудувати і передати в держвласність мережу для обміну конфіденційною інформацією. Це було однією з умов приватизації «Укртелекому» ще в кінці 2010 року, коли оператор взяв на себе зобов'язання побудувати на державні гроші (231,6 млн гривень) виділену телекомунікаційну мережу спеціального призначення (ТССН).
Правонаступником мережі виступає Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації (ДСТЗІ), створена в 2006 році на базі ліквідованого Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації СБУ. До компетенції Держслужби входить забезпечення роботи урядового зв'язку, конфіденційного зв'язку, а також захист інформації та адміністрування користування радіочастотним ресурсом України.
Фонд державного майна (ФДМ) за погодженням з Міністерством економічного розвитку і торгівлі до кінця вересня визначить механізм передачі мережі, яка повинна відбутися до 1 листопада - тепер вже на безкоштовній основі.
На думку експерта телекомунікацій України та Євросоюзу Олени Мініч, це потрібно було зробити невідкладно. Колишній директор компанії «Українські новітні технології» (ТМ FreshTel) категорична: «Те, що спецзв'язок знаходиться в приватних руках, та ще й в руках олігарха Ахметова і колишнього президента, це свідчить про повний провал системи безпеки в Україні».
Захист не для всіх
На тлі озброєного протистояння в Луганській і Донецькій областях значимість стабільної спецзв'язку багаторазово зростає. Від того, наскільки успішно українські військові зможуть координувати свої дії в режимі реального часу, не побоюючись прослуховування та інших сторонніх втручань, безпосередньо залежить злагодженість і успішність їх дій.
В інтерв'ю «Українській правді» командир одного з відділень 40-го батальйону територіальної оборони Збройних сил України (ЗСУ) капітан Андрій Вовкунович розповів, що при виході з оточення зв'язок з командуванням доводилося підтримувати по телефону. Саме по собі це давно не новина, ПриватБанк навіть організовував акцію по збору у відділеннях непотрібних CDMA-телефонів для передачі військовим в зоні АТО. Передбачалося, що вони будуть працювати в мережі належить групі «Приват» оператора PEOPLEnet і за рахунок цього зможуть забезпечити конфіденційність переговорів.
Незадовго до патріотичної ініціативи Приватбанку новопризначений радник міністра оборони України Олександр Данилюк заявив з посиланням на дані військово-технічної експертизи, що обстріл позицій українських військових реактивної артилерії противника наводяться по дзвінках мобільних телефонів. Мовляв, військовослужбовці у порушення інструкцій продовжують їх використовувати навіть на передовій. У випадку з Вовкуновичем ситуація виявилася ще драматичніше - зв'язок з командуванням бійці в оточенні змогли підтримувати тільки в роумінгу з російськими операторами зв'язку. «У мене за два дні 2000 гривень роумінг з'їв», - зазначив капітан в інтерв'ю УП.
І це все при тому, що в Україні є державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації. Однак радник голови Держспецзв'язку Віталій Кукса запевнив, що в її завдання не входить забезпечення зв'язком підрозділів ЗСУ. «Сьогодні Держспецзв'язку забезпечує державні органи і військове командування в зоні АТО наявними силами і засобами підсистеми урядового польового зв'язку та підсистеми зв'язку з рухомими об'єктами державної системи урядового зв'язку», - пояснив він.
Іншими словами, у випадку з Держспецзв'язку мова йде про забезпечення зв'язком спеціалізованих користувачів. До них відносяться всі силові структури, але не польові підрозділи - це вже прерогатива Міністерства оборони. Причому саме Міноборони і його офіси можуть забезпечуватися зв'язком Національної системи конфіденційного зв'язку (НСКЗ), яка визначена як сукупність телекомунікаційних систем (мереж) подвійного призначення. В її обов'язки, зокрема, входить «забезпечувати обмін конфіденційною інформацією в інтересах органів державної влади та органів місцевого самоврядування, створювати належні умови для їх взаємодії в мирний час та у разі введення надзвичайного і воєнного стану».
Валіза без ручки
Формально Держспецзв'язку отримує в своє розпорядження досить потужну транспортну мережу з гарантованою пропускною здатністю 10 Гбіт/с. Вона підключається до захищеного обладнання з обмеженим фізичним доступом, яке було закуплено в 20012-2013 роки і стоїть у всіх районних відділеннях «Укртелекому» в закритих стійках або в замкнених приміщеннях. Державні органи будь-якого району можуть тягнути до цих стійок останню милю і встановлювати у себе абонентське обладнання з шифруванням. Таким чином формується захищена мережа.
Коли ще в 2004 році створювалася НСКЗ, передбачалося, що держава збудує паралельну захищену мережу - свого роду окремого оператора. І київський сегмент цієї мережі був побудований. Президент компанії «Адамант» Іван Пєтухов звертає увагу, що згідно з початковими технічними умовами для створення ТССН передбачалося використовувати виділений оптоволокно.
Проте згодом воно було замінено хмарним рішенням, або, іншими словами, виділеними портами комутатора загального користування. «Що там всередині відбувається, достеменно ніхто не знає. Ніхто не дасть гарантії, що на шляху сигналу від обложеного Донецька до Києва не зроблено відгалуження, і на лінії немає третіх осіб», - уточнює експерт. На офіційному сайті ДСТЗІ також сказано, ТССН являє собою гарантовану ємність, а не фізичний об'єкт. Зокрема, це обставина і ускладнювало процес оцінки мережі у 2013 році.
Можливо, з цієї причини глава Держспецзв'язку Володимир Звєрєв ще влітку в інтерв'ю інформаційному агентству IT Expert заявив буквально наступне: «В якійсь мірі ми стали заручниками технічних рішень, прийнятих попереднім керівництвом Держспецзв'язку. Зараз ми можемо тільки прийняти на баланс ту мережу, що передає нам «Укртелеком», і максимально ефективно її використовувати». Тепер же він майже буквально повторив він висловлену раніше думку: «Ми у відповіді за ту частину, яку будували за 220 млн гривень (кінцеве обладнання), і фактично будемо експлуатувати її. Інше приймаємо як частина ресурсу «Укртелекому», і за нею - всі питання до нього».
Національний інтерес
В «Укртелекомі» заявляють, що належним чином і в строк виконали свої зобов'язання, передбачені приватизаційним договором в частині створення ТССН. З вересня 2013 року вона експлуатується Госпецсвязью в тестовому режимі. «Архітектура та функціональні особливості визначаються основними технічними вимогами, погодженими всіма спецкористувачами в інтересах державної системи урядового зв'язку та відомчих мереж спеціального зв'язку спецкористувачів», - підкреслюють в прес-службі оператора.
«Кому потрібна така захищена мережа?» - задається питанням Півнів. Він вважає, що «Укртелеком» повинен передати в державні руки фізичну мережу. У той же час ТССН є своєрідною надбудовою над інфраструктурою оператора. Але навіть якщо припустити, що фізичні оптичні волокна перейдуть у державну власність, колодязі та інші об'єкти кабельного господарства все одно залишаться в приватних руках. В такому випадку, знову-таки, не можна виключати можливість несанкціонованого знімання інформації.
«Тільки якщо всі частини фізичної інфраструктури будуть зосереджені в державних руках, можна говорити про побудову військового телекому за аналогією, наприклад, з Сполученими Штатами, - продовжує Півнів. - У кожній розвиненій країні є оператор, який в разі війни повністю передається в підпорядкування держави». Про необхідність консолідації всіх активів спецзв'язку під ДСТЗІ говорить і Мініч.
Раніше аналітик експертної групи Netton.Telecom Роман Химич висловив думку, в якому він звертає увагу на дії прем'єр-міністра Арсенія Яценюка щодо відсторонення від участі в конкурсі на ліцензії на 3G-зв'язок компаній з російським капіталом. У своєму блозі експерт прямо пише, що «головним і єдиним вигодонабувачем цього рішення є Рінат Ахметов (володіє «Укртелекомом» через підконтрольну компанію «СКМ». - Forbes) і інші, вже неофіційні бенефіціари «Тримоб» (дочірня структура «Укртелекому» і єдиний в Україні власник 3G-ліцензії).
В запізнілих діях Кабміну Мініч не бачить патріотичного мотиву, за якою стоїть бажання допомогти країні, підняти економіку, вкласти кошти, підвищити обороноздатність і т.д. «Просто всі встигли призабути, що частина інфраструктури спецзв'язку знаходиться в руках уже приватної компанії. І тут трапилася війна, а надійною та захищеною зв'язку немає, - пояснює екс-директор FreshTel. - Вся справа в мотиві. Колись потужний державний оператор зв'язку довели до напівживого стану, продали за «лимонад» у «дружні руки», ну а далі історію всі знають».
Краще пізно, ніж ніколи
При прийнятті бюджету на 2015-й і наступні роки Міністерство фінансів повинно передбачити виділення коштів для технічної експлуатації і обслуговування ТССН. Звєрєв розраховує, що за рахунок модернізації мережа отримає «друге дихання».
Олена Мініч вважає необхідним провести інспекцію всієї інфраструктури спецзв'язку, «тому що в роки активного дерибану активи компанії могли піти по руках не тільки «Укртелекому», але і дрібних компаній». До того ж експерт пропонує закріпити, крім адміністративної, ще й кримінальну відповідальність за передачу активів спецзв'язку в приватні руки. Причетних «фахівців» в обов'язковому порядку потрібно внести до списку осіб у рамках закону про люстрацію. Позиція Мініч категорична: «Розпорошення функцій спецзв'язку і перебування інфраструктури в приватних руках, коли на порозі стоїть сусід з танками - це схоже на самогубство».
В «Укртелекомі» стверджують, що незабаром повинен з'явитися спільний наказ Держспецзв'язку і ФДМ для врегулювання процесу безкоштовної передачі ТССН в державну власність. Зазначені строки оператор вважає цілком реальними, а мережа «сучасної, технічно «потужної», що відповідає всім міжнародним стандартам». Крім свого прямого цільового призначення, держава зможе на її основі займатися впровадженням електронних уряду, самоврядування та обміну інформацією між громадянами України і всіма структурами державної влади.
Звучить обнадійливо, якщо б не сумна статистика мобільних операторів. Вони продовжують залишатися реально доступним засобом зв'язку для рядових бійців зоні АТО. За словами директора з розвитку мережі «Київстар» Володимира Кабаненко, як раз в липні-серпні відзначалися пікові навантаження - тоді в ряді населених пунктів Донбасу «Київстар» залишався єдиним доступним оператором. Звичайно, якщо не вважати російських роумінг-партнерів на прикордонних територіях.
