Перші списки чиновників, які підлягають люстрації, вже опубліковані. Варто очікувати, що маховик звільнень найближчим часом запрацює в повну силу. Слідом за цим вишикується черга в суди. Кінцевою метою буде Страсбург. Прийнятий Радою закон "Про очищення влади" дає для цього достатньо підстав.
Порушене право приватності
Закон про масову люстрації спочатку був розкритикований правозахисниками. І за справу.
- Необхідно було створити незалежний орган, який займався б люстрацією. А у нас це покладено на Мін'юст - державну структуру. Власне люстрація буде відбуватися в органах, які підлягають люстрірованню, тобто виходить, що кожне відомство само себе очищає, а це передбачає необ'єктивність, - вважає представник Харківської правозахисної групи Борис Захаров. - І найголовніше, порушено право на приватність і захист персональних даних. Списки публікують, і вже одне це є приводом для звернення до суду.
В законі не прописано порядок захисту особи, на яку поширюються санкції, і це теж мінус. На думку юристів, варто було б створити спеціальний апеляційний орган, можливо, спеціальний суд, який розглядав би позови чиновників, які вважають себе скривдженими. Тепер вони потягнуться в звичайні суди, щоб дістатися до головної мети - Європейського суду з прав людини. Розуміючи, що в українській судовій системі буде включено адмінресурс, Євросуд - єдиний шанс на сатисфакцію.
Щоб дістатися до Страсбурга, слід пройти як мінімум дві вітчизняні інстанції, місцевий господарський суд та апеляційну інстанцію.
- Подавати скаргу в Європейський суд з прав людини доцільно паралельно з касацією, - радить Борис Захаров.
Шанси на успіх є
Порядок звернення до Європейського суду прописаний на сайті Мін'юсту (http://www.minjust.gov.ua/162). Головне - уважно прочитати процедуру. Для тих, хто не впевнений у собі, знайдуться помічники. Борис Захаров вважає, що чимало правозахисних організацій, в тому числі Гельсінська правозахисна група, з радістю підхоплять люстраційні справи. Головне - визначитися зі статтею Конвенції ООН з захисту прав людини, за якої, як вважає позивач, порушені його права (див. нижче).
- Закон недосконалий в тому, що, по-перше, дає привід для політичних переслідувань і, по-друге, для позбавлення від неугодних співробітників, - вважає правозахисник. - Зворотною стороною медалі є те, що закон не поширюється на виборні посади. Тобто залишає політикам можливість змінювати чиновницькі крісла на місця в органах самоврядування.
Шанси виграти позов у Європейському суді є і не малі, упевнені юристи. Про це свідчать справи, які в Страсбурзі розглядали за підсумками люстрації в Чехії, країнах Прибалтики, Польщі. Україна ж в цьому плані буде мати свого роду привілеї.
- В Євросуді знають, як часто у нас порушуються права людини, тому будуть готові до цього і щодо люстрації, - вважає адвокат Віктор Долгополов.
Виграний у Страсбурзі позов, по-перше, дозволить отримати компенсацію в євро (позивач повинен заявити свою суму, а суд оцінить, наскільки вона відповідає збитку). По-друге, український суд буде зобов'язаний переглянути цивільну справу. Як правило, це відбувається на користь позивача, оскільки чинні міжнародні договори є частиною національного законодавства України (ст. 9 Конституції).
А краще - підуть на лікарняний
Єдина проблема - розраховувати на швидкий результат не доводиться. Близько півроку, а то і рік справа може тягнутися у вітчизняних судах і ще кілька років доведеться чекати своєї черги в Європейському. Законний шлях - для терплячих. Але є й інші лазівки.
- Передбачаю, що підлягають звільненню чиновники будуть масово йти на лікарняний. Пам'ятаєте приказку: здорових немає, є недообстежені. У кожної людини знайдеться "болячка", що вимагає тривалого лікування, - припускає Віктор Долгополов. - Таким чином, державні установи можуть виявитися полупаралізованими - хворого звільнити не можна, а значить, не можна поставити на його місце нового фахівця.
За словами адвоката, колапс вже зараз назріває в судах. Судді, які підлягають люстрації згідно із законом "Про відновлення довіри до судової влади в Україні", вже поспішно беруть бюлетені, щоб сховатися від люстрації. І справи, які вони повинні розглядати зараз, заморожуються.
КОРИСНО ЗНАТИ
4 наївних питання про очищення влади
1. Скільки разів можна люструвати чиновника?
У законі вказується, що люстраційна перевірка проводиться лише один раз. Всі дані після першої перевірки вносяться до Єдиного держреєстру осіб, щодо яких була застосована люстрація. І в разі, якщо чиновник вирішить поміняти роботу, його вже не будуть перевіряти, а зроблять запит у Держреєстр.
2. Усувають людину від роботи на момент люстраційної перевірки?
Це питання поки залишається без відповіді. У законі йдеться, що протягом місяця Кабмін затверджує порядок та план проведення перевірок, створює спецорган і призначає відповідальних осіб.
3. Чи можна уникнути перевірки?
Так, можна. Якщо особа, у відношенні якї проводиться перевірка, побував у зоні АТО, він автоматично "очищається".
4. Якщо людину люструвати, чи може вона претендувати на держслужбу?
Якщо чиновник (правоохоронець, суддя) не пройшов перевірку, то йому забороняється займати посади протягом п'яти (десяти) років. Після закінчення цього часу його знову можуть взяти в ряди держслужбовців.
До РЕЧІ
За якими статтями Конвенції ООН можна звертатися до Страсбурга
Ст. 6: Право на справедливий судовий розгляд. Згідно з цією статтею кожен має право на розгляд своєї справи незалежним і неупередженим судом. Незалежного люстрационного органу, на думку правозахисників, в Україні немає.
Ст. 7: Покарання виключно на підставі закону. Люстрацію можна розглядати не як обмеження прав, а як покарання. А згідно Конвенції карати за те, що за національним або міжнародним правом, не були кримінальним злочином, не можна.
Ст. 8: Право на повагу до приватного і сімейного життя. Прізвища, імена чиновників розголошуються без їхньої згоди, що є втручанням в особисті справи.
Ст. 14: Заборона дискримінації. У тому числі за політичними або іншими переконаннями. Крім того, після звільнення з держструктури людину не можуть не взяти на роботу в приватну фірму, мотивуючи тим, що його люструвати. Таким чином, люстрацію можна розглядати як привід для дискримінації.
ОСОБИСТИЙ ПОГЛЯД
Порочать зв'язки
Ед БАККАНСЬКИЙ
"Не притягувався. В полоні не був. Родичів за кордоном не маю". Вам, молодим, тим, кому ще немає 37 років, ці фрази, сподіваюся, ні про що не говорять. І слава богові! А от нам, людям старшого віку, що вже встигли їх забути, знову доведеться згадати. Не в такій формі, але по суті їх.
Справа в тому, що відповідно до положення Кабінету міністрів про порядок люстрації всіх держслужбовців, народжених до 1977 року, перевірять на зв'язки з КДБ. Чому за точку відліку взяли цей вік, адже на момент розвалу Союзу цим людям було від сили років 14? Невже шукають юних павликів морозових? Той взагалі в 13 років батька в НКВС здав.
Ну, раз треба, так треба - перевіряйте. Тільки скільки потрібно найняти нових співробітників, щоб пролюструвати всіх держслужбовців? Їх, за різними даними, в Україні тисяч триста, якщо не більше. Таємних агентів є сенс "тиснути швидко і нещадно", а не роками тягнути гуму. І робити це буде СБУ, стало бути, там розширення штату не за горами. Головне, щоб їх самих потім через сорок років не запитали: "Де був, кому служив?"
Ризикну припустити: насправді зараз в Україні просто готується законодавча база для того, щоб взяти в їжакові рукавиці будь-яку неугодну людину (зараз держслужбовці, завтра - журналісти, потім - інтелігенція, бізнесмени тощо). Всіх перевіряти не будуть, а от конкретній людині життя не дадуть. Спочатку будуть виявляти зв'язки з КДБ, потім з піонерією. Почнуть шукати друзів і родичів у недружніх державах. Далі подивляться, скільки в щоденнику стояло по російській мові, а скільки з української (ах, ви двієчник з державної мови, а російська знаєте трохи краще?). Ваше життя перетвориться на пекло. Великою удачею стане банальне звільнення, а не термін у колонії за якої-небудь неблагонадійної статті.
Думаєте, у мене маячня? На жаль, ми, ті, народжені до 1977 року, пам'ятаємо, знаємо, як в нашій країні вже один раз дуже ефективно люструвати людей. Тільки називався цей процес трохи по-іншому.
