Неспішний темп президента при призначенні глав диппредставництв України за кордоном виглядає дивно. Так, на сьогодні серед 58 послів 47 призначені Віктором Януковичем, шестеро - ще Віктором Ющенком.
Призначивши останнім часом кілька нових послів, в АП і Мзс чомусь вирішили поки не знімати неабияку кількість старих, призначених ще Віктором Януковичем.
Але поведінка багатьох чинних послів під час Революції Гідності не дає їм морального права і далі представляти народ України. Нарешті, як зазначають дипломати, багато послів з числа політичних призначенців своїм непрофесіоналізмом шкодять Україні.
В таких країнах як Білорусь, Грузія, Кіпр, Китай, Туркменістан, Чехія крім української мови посли знають лише російську. Але якщо навесні Київ відкликав з Великобританії важкоатлета дипслужби Володимира Хандогія, то чому в Словаччині досі залишається політичний призначенець Олег Гаваші? Багато користі для України від перебування в Чехії Бориса Зайчука, який не тільки чеської, але і англійської мови не знає? Як він може працювати з урядом і формувати громадську думку?
У трьох з чотирьох країн Вишеградської четвірки провалена робота посольств: Угорщина (звідки старого посла відкликали ще навесні і нового так досі не призначили), Словаччина і Чехія розглядають відносини з Україною крізь призму відносин з Росією, займаючи антиукраїнську позицію. І не тільки з-за активності проросійського лобі в цих країнах.
Питання, чому досі Петро Порошенко не звільнив посла в Білорусі Михайла Єжеля? Неприйнятно, коли український народ, президента, державу являє людина, якій висунуто підозру у рамках кримінальної справи по підриву обороноздатності Збройних сил України. Так і з практичної сторони перебування в Білорусі непрофесійного дипломата з підмоченою репутацією не сприяє тонкої ювелірної роботі з Мінськом, про необхідність якої час від часу згадують в Києві.
У сьогоднішній складній ситуації посли відсутні у понад 20 країнах, включаючи Німеччину і Великобританію, Швецію, Австралії, Угорщини, не кажучи вже про американське непорозуміння.
Адже яким би ефективним не був тимчасовий повірений, він все ж не може замінити посла, тривала відсутність якого на мові дипломатії означає проблеми у міждержавних відносинах. І це під час війни з Росією, коли в умовах активного дипломатичної та інформаційної протидії росіян важливо домогтися адекватного сприйняття ситуації і урядами та громадськістю за кордоном.
"Такий підхід до кадрів заважає українській дипломатії бути ефективним інструментом реалізації інтересів країни у світі".
