Виступ Володимира Путіна на Валдайском клубі в Сочі носило концептуальний характер. Воно було ретельно продумано по основних аспектах сьогоднішніх відносин Росії із Заходом. Путін надав всю лінійку аргументів для своїх прихильників і пропагандистів. Головний з них: Росія все зробила правильно. А США роблять в світі, що хочуть. З купою прикладів: від Іраку до Лівії, від Косово до України, від Сирії до ІГІЛ.
Кваліфікація втечі Януковича, як результат підготовленого на Заході державного перевороту, нібито, дає підстави для територіальної дезінтеграції України. Перевороти в світі, звичайно, трапляються, але вони не дають автоматичного права на відмову від домовленостей і зобов'язань міждержавного характеру.
Кваліфікація Путіним зовнішньої політики США, як непрофесійної, не залишає сумнівів у тому, що ніяких серйозних намірів у Росії до нормалізації стосунків ні з США, ні з Заходом очікувати в найближчому майбутньому не доводиться. Це була свого роду "Фултонская мова" Путіна, що позначала рішучість протистояти Злу Заходу, надихає з Вашингтона тими, хто стоїть за лаштунками всіх бід в світі.
Захід і США, на рівні керівників, міністрів, сенаторів і депутатів, в свою чергу, поставивши загрози, які виходять від Росії в один ряд з Ебола і ісламістськими екстремізмом, фактично визнали Росію та її керівників явищем чужорідним і ворожим сучасному світові. Санкції лише підкреслюють взаємну рішучість сторін наполягти на своїй правоті. Йти на позбавлення і жертви. Переглядаються військові доктрини НАТО з метою наблизити військовий потенціал Альянсу безпосередньо до кордонів Росії.
Мій аналіз слів і рішень останнього часу дозволяє зробити висновок: Політичні еліти США і Росії сьогодні дуже ХОЧУТЬ Холодну війну. Вона багатьом вигідна, оскільки створює зумовленість майбутнього для найвпливовіших груп інтересів по обидві сторони Атлантики. Або, як казали колись: від Ванкувера до Владивостока. Військово-промисловий комплекс тріумфує. Майбутня глобальна гонка озброєнь виснажить не одну економіку...
У мене в голові весь час крутиться фраза з геніального розповіді Івліна Во, яка характеризує психологічний нюанс що відбувається: "Джон Верни одружився на Елізабет в тисяча дев'ятсот тридцять восьмому році, але вперто і люто її ненавидіти став лише взимку тисяча дев'ятсот сорок п'ятого». Судячи з усього, в політиці, як у житті...
Так що для мене більше не стоїть питання: рухаємося ми до Холодної війни. Війна вже активно йде на багатьох фронтах. Та, на жаль, буде ще більше.
Цікаво, хто вийде переможцем з неї на цей раз? Китай, як завжди?
