Вчора на зустрічі з членами створеної днями Ради з питань судової реформи Петро Порошенко заявив про необхідність негайного проведення судової реформи, що сприяє встановленню верховенства права, забезпечення ефективного захисту прав і свобод громадян.
"Мені не потрібен суд, лояльний до президента, - заявив він. - Мені і всьому суспільству потрібен суд, який захищає закон і громадянина ". За його словами, рівень довіри суспільства до судової системи має бути таким же, як до армії. А реформу судової системи повинна супроводжувати реформа суміжних інститутів - виконання судових рішень, адвокатури, прокуратури, причому Рада з питань судової реформи має стати майданчиком для узгодження всіх пропозицій у цьому напрямку.
Вчора ж на сайті президента з'явилися тези проекту судової реформи, покликаної, як сказано, в преамбулі, відповідати кращим європейським стандартам і забезпечувати верховенство права.
Що з цього думають самі служителі Феміди, правозахисники та експерти у сфері правосуддя?
- Реформи президента знаходять підтримку і розуміння не тільки в суспільстві, але і в нашому професійному середовищі, - вважає заступник голови Апеляційного суду Київської області Олександр Шевченко. - Потуги колишньої влади будь-що змінити в судовій системі виявилися лише красивими деклараціями. На жаль, і нинішня влада користується КПК, який фактично був переписаний Андрієм Портновим, та іншими законами, прийнятими з його подачі в 2010 -му і наступні роки. Реформувати судову гілку влади треба. Але не так, як пропонується зараз. Мовляв, звільнимо 9000 суддів, і все буде по -новому. Ніхто чомусь не враховує, що ці 9000 суддів прийняли майже 9 млн. рішень, захистивши порушені права громадян. Так, судова реформа повинна бути спрямована на підвищення відповідальності суддів, прозорість їх рішень. Але при цьому не можна порушувати Конституцію, рішення Верховного, Конституційного судів, Європейську конвенцію про захист прав людини. Не можна влаштовувати цькування суддів.
- Головним у судовій реформі мені видається незалежність суддів, бо конституційних гарантій в цьому питанні явно недостатньо, - зазначає правозахисник Євген Захаров. - Існуюча судова система дуже залежна по вертикалі від судів вищого рівня. Судді бояться виносити рішення. Чому у нас так мало виправдувальних вироків? Та тому що судді знають: їх за це будуть лаяти, цього їм не пробачить прокуратура. І виносять обвинувальні вироки. Тому завдання судової реформи, на мій погляд, двоєдина. З одного боку, відродити повагу до судової влади. З іншого - забезпечити сильні механізми контролю за нею, щоб не допустити замовних рішень і при цьому сама " третя " влада була б зацікавлена в очищенні від людей недостойних. Спроби взяти суди під свій контроль, диктувати їм свої умови характерні для будь-якої влади. Згадайте Ющенко, який дивувався, як це районний суддя може скасувати указ президента. До права ставлення має бути як до чогось непорушного і в суспільстві, і у можновладців, і олігархів, і у пересічних громадян. Інше згубно для всіх.
- Мені за родом діяльності довелося давно займатися розробкою і створенням моделі майбутньої судової системи, для чого вивчав і зарубіжний досвід, - каже екс - глава Вищої ради юстиції Володимир Колесниченко. - Без довіри суспільства до тих, хто здійснює правосуддя, говорити про позитивні зрушення, реформуванні судової системи неможливо. Про свої пропозиції поліпшити модель правосуддя я регулярно доповідав керівництву країни. Ці матеріали є, вони займають 247 сторінок. Але сьогоднішня влада намагається винайти свій велосипед. Створено комісію з питань судової реформи, в чиїй компетенції особисто у мене є великі сумніви. Хороший господар не зруйнує стару хату, поки не побудує новий будинок. А нинішня влада все робить навпаки - спочатку хоче знищити дощенту те, що було, залишившись, образно кажучи, голими - босими на вулиці, і тільки потім приступати до створення чогось нового. Мені здається, це невірний, нерозумний підхід. Не дарма ж кажуть: нове - це добре забуте старе. Дай Бог успіху новому проекту судової реформи. Але я ставлюся до нього песимістично.
- Суддів районної, міської ланки, як і керівників міліції, прокуратури, потрібно обирати громадою, - переконаний ще один правозахисник Едуард Багіров. - Вони не повинні залежати від влади. Відповідальність за прийняті рішення суддя повинен нести тільки перед жителями району чи міста, чиї інтереси представляє. Вибирати його треба відкрито. Для цього необхідно внести зміни в Закон про судоустрій, суддя обиратиметься народом, а функції контролю за його діяльністю ляжуть на представників громадськості за участю спеціально створеної ради. Почнуть надходити скарги на роботу судді - це привід для його переобрання. Такий механізм дозволить вчасно припинити порушення, зловживання, виб'є ґрунт з-під ніг корупції.
- Рівень корупції в судах корелюють із загальним рівнем корупції в державі, - продчерківает зампредседателя тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загально юрисдикції при Вищій раді юстиції Маркіян Халабала. - Судова система є лише складовою системи органів державної влади. Разом з тим рівень латентності корупційних правопорушень в судах дещо вище з урахуванням наявності у суддів законодавчих гарантій їх незалежності - суддя не може бути без згоди Верховної Ради затриманий чи заарештований, повідомлення про підозру оздійснюється генпрокурором України або його заступником, відсторонення від посади у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності здійснюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на підставі мотивованої клопотання генпрокурора, а звільнення судді - парламентом або президентом за поданням Вищої ради юстиції. Чи зміниться ситуація на краще? На мій погляд, так. По-перше, почав працювати механізм перевірки суддів та притягнення їх до відповідальності, передбаченої Законом України про відновлення довіри до судової влади в Україні. По-друге, 14 жовтня парламентом прийнято Закон про запобігання корупції, що передбачає досить ефективну систему декларування через відображення доходів і витрат.
