Президент України Петро Порошенко хоче ініціювати зміни в законодавство, які б дозволили іноземцям займати керівні посади в уряді: "Моя ідея полягає в тому, щоб через зміни в законах надати право залучати на державну службу іноземців включаючи членство в уряді".
- Рішення президента призначати на посаду міністра енергетики іноземців не витримує ніякої критики. - вважає член Наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Юрій КОРОЛЬЧУК. - Це ж стосується осіб, які тривалий час не проживали в Україні. У сучасній ситуації подібні кадрові експерименти тільки остаточно доб'ють паливно-енергетичний комплекс України.
За його словами, у сфері енергетики сьогодні існує більше проблем, пов'язаних з газом, вугіллям і електроенергетикою. І всі вони критично впливають на економіку держави і на соціальний рівень життя. Відповідно, посада міністра енергетики буде другою за важливістю після посади самого прем'єра в новому уряді. Тому віддавати цю посаду іноземцю не є доцільним кроком.
- Безумовно, що призначення іноземця на посаду міністра енергетики відкриває певні ключові можливості перед Україною. - вважає Юрій Корольчук. - Правда, ці можливості є більш глобальними, а не місцевими.
Експерт виділив три ключові можливості:
- Насамперед, це можливість контакту - зміцнення своєрідного мосту між кредитними установами МВФ, ЄБРР, інших фінансових установ та урядом.
- Можливість компромісів - досягнення нової форми співпраці з Росією в енергетичній сфері, що під силу сторонній і не заангажованій людині.
- Можливість грошей - переконання інвесторів і кредиторів і далі підтримувати Україну, що принесе більше грошей.
Однак. На його думку, ризиків від призначення іноземця набагато більше.
- Найважливіше - ментальний ризик. Відсутність розуміння місцевої "логіки" вирішення проблем, розуміння постановки задачі, так і її рішення - це "помножить на нуль" всі таланти іноземця.
- Ризик безвідповідальності - ми вже бачили наших міністрів-"камікадзе" (на прикладі екс-міністра Шеремети), які при першому подуві дефолту в Україні втекли з уряду. Іноземці також можуть досить скоро розвести руками і сказати "вибачте, але нічого не вийшло".
- Ризик втоми - іноземець може досить швидко втомитися від бюрократизованого і просякнутого духом лобізму Міненерго.
- Корупційний ризик - спокуса отримати ще дуже багато грошей від участі в корупційних схемах може зламати іноземців.
- Ризик довіри - для іноземця буде важко знайти порозуміння з більшістю керівників підприємств, оскільки значну роль відіграє історія особистих контактів. А іноземець в Україні як tabula rasa (чиста дошка).
- Безумовно, рішення провести конкурси та залучити іноземних фахівців - це спроба пошуку виходу з кризової ситуації, - вважає Юрій Корольчук. - Хоча, вже на етапі пошуку таких фахівців виникає багато питань до справедливого та прозорого відбору кандидатів. Як виявилося, конкурс не є публічним і громадськість позбавлена можливості контролювати відбір. І поки подібні конкурси не будуть прозорими, публічними і будуть перебувати поза контролем громадськості, то і надалі буде ризик призначення "правильних" і "своїх" іноземців. А це можна розцінювати як корупцію.
За словами експерта, абсолютно закритою є не тільки інформація про кандидатів, але і відсутня можливість для пропозиції таких кандидатур або їх рекомендацій на посаду міністра.
- Фактично ми бачимо таємний процес відбору кандидатів, - пояснює Юрій Корольчук. - Відповідно виникає питання - хто їх рекомендував і чому саме вони гідні очолювати або працювати в міністерстві? Варто згадати, що подібні ідеї конкурсів та відборів кандидатів ми вже бачили в 2005 році. Але ідеї виявилися популізмом. Схоже, що в 2014 році за ідеями призначення іноземців в уряд України приховано бажання пролобіювати "своїх" людей.
Так само у експерта викликає велике занепокоєння і небезпека озвучена ідея створення так званого фонду заробітної плати для іноземців в уряді.
- Навіть не варто сумніватися, що першими у списку донорів такого фонду стануть всі так звані олігархи - Рінат Ахметов, Ігор Коломойський, Дмитро Фірташ, Віктор Пінчук та безліч інших менш іменитих їх колег, - вважає Юрій Корольчук. - В такому разі безсумнівно можна буде говорити про лобізм. До того ж, досить показовим приклад призначення на посаду голови правління західного менеджера в компанії "Укрнафта" Пітер Ванхеке. "Укрнафті", яка контролюється групою "Приват" Ігоря Коломойскогом, це призначення не допомогло. І компанія з 2011 року суттєво погіршила свої продуктивні показники. Зате це сталося під пильним оком іноземця. Не хочеться, щоб енергетика України також приходила в занепад, але зате під пильним оком іноземних наглядачів.
