НБУ посилив відповідальність банків за реальність котирувань. Так, від сьогодні, 2 грудня, кожен банк на щоденній основі буде направляти в НБУ курс, за яким він планує працювати протягом дня, і здійснювати торги виключно з цього котирування, не маючи права на її зміну.
Нацбанк також вирішив ввести обіцяну ще у вересні зрівнялівку для гривневих і валютних вкладів. Він встановить норму обов'язкового резервування по термінових депозитах на рівні 3%, за вкладами до запитання – 6,5%. При цьому вимоги будуть однаковими для вкладів як у валюті, так і в гривні. Очікується, що відповідний документ буде опублікований найближчим часом, а чинності він набуде з 1 січня 2015-го.
Однакові вимоги для резервів по залишкам як у гривні, так і в інвалюті діяли в Україні з жовтня 2004 р. по серпень 2006 р. Але в грудні 2008 р. ставка для будь-яких строкових депозитів та поточних рахунків у нацвалюті було обнулено, а змінам з тих пір піддавалися тільки нормативи для інвалюти.
Передбачається, що зниження резервних вимог до валютних депозитів призведе до підвищення процентних ставок по них. Однак, на думку керівника аналітичного підрозділу групи "Інвестиційний Капітал Україна" Олександр Вальчишен, реального ефекту на приплив валютних вкладів не буде. "Процентні ставки сьогодні не впливають на приплив-відтік депозитів. Рух депозитів сьогодні визначає ступінь довіри вкладників до банків", – вважає експерт.
При цьому на думку виконавчого директора Міжнародного Фонду Блейзера Олега Устенка, підвищення процентних ставок не зможе компенсувати для вкладників підрив довіри до банків.
У той же час підвищення вимог до резервів за гривневими вкладами призведе до зниження процентних ставок, які зараз становлять у середньому 10,3% для короткострокових і 20,9% для довгострокових депозитів. Результат буде неоднозначним. З одного боку, в умовах відтоку коштів з гривневих депозитів, який і так досяг 53100 млн грн з початку року, подібне зниження їх привабливості лише ускладнить для банків доступ до гривневої ліквідності. Але це в тому випадку, якщо вкладники стануть знову звертати увагу на процентні ставки.
З іншого – рівень процентних ставок і за гривневими вкладами буде як і раніше маловажен. "Вкладники стали більше турбуватися про безпеку своїх вкладень, ніж про процентні ставки. Це підтверджує і розкид процентних ставок серед банків", – зазначає голова правління Креді Агріколь Банку Євгенія Чемерис. У цьому випадку ніякого ефекту на надходження депозитів в найближчому майбутньому не буде. За словами Чемерис, НБУ просто в такий спосіб зв'яже частина гривневої ліквідності банків, що допоможе послабити девальваційний тиск на курс.
Більш відчутні результати від відходу від нульових ставок резервування за гривневими вкладами на рух депозитів будуть помітні лише у віддаленому майбутньому, коли стабілізується економіка. "Нацбанк почав нормалізувати ставку резервування по гривневих вкладах, щоб у майбутньому мати можливість не тільки підвищувати її, як це було при нульових ставках, але і знижувати, – пояснює Вальчишен. – Таким способом регулятор зможе впливати на вартість банківських ресурсів і на обсяги кредитування економіки".
Нагадаємо, НБУ продовжив ряд валютних обмежень, дія яких повинна була закінчиться 2 грудня. Так, залишаються обмеження з купівлі готівкової іноземної валюти, видачу готівкових коштів з використанням платіжних карт, перекладам інвалюти в Україну та за її межі, отриманню коштів з поточного або депозитного рахунку. Також регулятор продовжив вимога про обов'язковий продаж 75% валютних надходжень в термін до 90 днів, відмовившись від раніше анонсованого зниження цих обмежень до 50% і 60 днів.
