У березні прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк оцінив "недостачу" державної скарбниці в 70 мільярдів доларів, які, за його словами, команда екс-президента Віктора Януковича вивела в офшори. Після цього він звернувся до міжнародних організацій та до окремих країн з проханням про фінансово-економічну допомогу Україні. Хто відгукнувся на заклик України про допомогу?
Позика у МВФ. Місія МВФ навесні затвердила для України програму stand-by на два роки, в рамках якої зобов'язалася надати Україні кредит в 17 мільярдів доларів. Для цього уряду довелося погодитися на всі умови МВФ, зокрема, взяти зобов'язання підвищити пенсійний вік (на два роки для чоловіків, на три – для жінок), обмежити практику спрощеного оподаткування, скасувати мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення, підвищити ціни на житлово комунальні послуги.
Однак Кабмін не зміг надати МВФ чіткий графік виконання взятих перед ним зобов'язань і тому Україна в 2014 році отримала лише половину з домовленої суми.
"Обсяг нової програми stand-by з боку МВФ щодо підтримки України знаходиться на рівні 17 мільярдів доларів, і не з вини МВФ Україна не отримала 3-4 міжнародні транші. Отриманий перший транш близько 3 мільярдів доларів і другий транш близько 1,5 мільярдів доларів дали можливість частково покрити існуючий дефіцит держбюджету – більше половини з грошей, які прийшли за цими траншами МВФ, пішли на погашення дефіциту державного бюджету. Це вкрай нехарактерно для МВФ, який, як правило, зараховує гроші в золотовалютні резерви країни. Такі заходи були зроблені для України за підтримки ЄС і США, які контролюють більше 40% голосів акціонерів МВФ", – говорить виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.
Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин також звертає увагу, що рішення МВФ приймалося з урахуванням думки найбільших акціонерів, серед яких – США. "Я оцінюю їх допомогу як значну – якби не було двох траншів від МВФ, то наші валютні резерви були б істотно нижче і були б великі проблеми з обслуговуванням зовнішніх боргів. Ресурси МВФ стали стабілізуючим фактором, що не допустили обвал фінансової системи України. Якщо ми зараз використовуємо ресурси належним чином, то можна буде очікувати розширення надходжень у вигляді грошової допомоги в наступному році", – сказав Юрчишин.
Він закликає зараз українську владу до максимальної відкритості в питанні використання коштів МВФ. "Прем'єр повинен буде відзвітувати, як використовувалися іноземні кредити від міжнародних фінансових інститутів в 2014 році. Він повинен буде чітко вказати, яка частина кредитних грошей МВФ була направлена в НБУ і в Мінфін, і які витрати з цих грошей фінансувалися. Потрібен чіткий, прозорий звіт, щоб збільшилася довіра іноземних партнерів", – зазначає Юрчишин.
Позика у Світового банку та ЄБРР. Навесні в Києві представники українського уряду підписали з Міжнародним банком реконструкції та розвитку ряд угод про надання кредитів на загальну суму майже 1,5 млрд. Доларів. Кабмін анонсував, що до кінця 2014 року очікує підписання ще шести угод про позики між Україною та установами групи Світового банку на загальну суму понад 1,7 млрд. доларів. У вересні на корпоративному сайті Світового банку з'явилося повідомлення, що він уже виділив Україні з початку 2014 близько 2,5 млрд. дол., і до кінця року уряд може отримати ще близько 1 мільярда доларів.
У травні Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) виділив Україні 200 млн. євро в рамках проекту модернізації автомобільних доріг. У вересні Арсеній Яценюк звернувся до ЄБРР з проханням надати додатково 2 млрд. євро. ЄБРР зараз розглядає можливість виділити ці гроші в 2015 році. Старший банкір Київського офісу ЄБРР Ірина Марченко сказала, що до кінця 2014 року ЄБРР може надати кредит НАК "Нафтогаз України" на суму близько 200 млн. доларів і профінансувати ряд проектів у приватному секторі.
"Було оголошено про підтримку України з боку Світового банку, але через пробуксовування реформ і пробуксовування співпраці з МВФ ми не змогли отримати всю суму. Україна також отримала незначну допомогу від ЄБРР у рамках програм до 2018 року. Всі ці кредитні ресурси треба буде повертати – сплата за попередніми боргами перед МВФ і Світовим банком триває. Середня вартість позик від МВФ і від Світового банку – це 3% річних. На жаль, Україна більшу частину своїх коштів займає на покриття дефіциту державного бюджету, який зараз перевищує в 10% від ВВП", – каже Олег Устенко.
Він підкреслює, що 10% від ВВП – це дуже багато, і без реального наведення порядку в системі державних фінансів уряд може зіткнутися з тим, що йому просто перестануть позичати. "Багато донорів спочатку дивляться на те, чи ми робимо реформи – адже ніхто не хоче давати гроші, які просто розчинятися в безвідповідальності. Так працює кредитна політика щодо будь-якого позичальника в будь-якому банку", – додає він.
Позика від США, Японії, Канади, Норвегії, Швеції. Уряд США виступив гарантом розміщення п'ятирічних українських євробондів на 1 мільярд доларів. Гарантії американського уряду дали можливість позичити 1 мільярд доларів на зовнішніх ринках запозичення капіталів під 2,8% річних.
У порівнянні з цією сумою, Україна отримала невеликий грошовий ресурс від уряду Японії, Канади, Норвегії, Швеції.
Позика у Японського агентства міжнародного співробітництва в 2014 році склала 100 мільйонів доларів – у той час, як японські інвестори заявляли в середині року про готовність надати Києву кредит у сумі 10 мільярдів доларів строком на 40 років для реконструкції Бортницької станції аерації. Канадське експортне агентство виділило у вересні Україні близько 170 мільйонів доларів за ставкою 2,1% річних з терміном погашення через 5 років. Норвегія і Швеція в листопаді підписали з Україною договір про забезпечення безпеки атомних електростанцій на території України, в рамках якого до кінця року вони перерахують Україні кредит на 15 мільйонів доларів.
Що стосується безоплатної допомоги, то США перерахували керівництву України близько 11,4 млн доларів для організації президентських виборів в Україні, а також надали 320 млн. доларів на підвищення безпеки та обороноздатності країни, з яких 118 млн. доларів підуть на закупівлю обладнання та спорядження ВСУ, Нацгвардії та Держприкордонслужби, підготовку військовослужбовців.
За підтримки Німеччини в Україні був відкритий фонд допомоги постраждалим в АТО. МЗС Німеччини в серпні перерахував своєму українському партнеру, благодійній організації "Caritas International", 500 тисяч євро для допомоги переселенцям з Донбасу. На виділені гроші організація закуповує переселенцям зі сходу України продукти харчування, матраци та постіль, засоби гігієни, надає психологічну допомогу, а тих, хто повернувся на Донбас, забезпечує обігрівачами, паливом і ковдрами. Німеччина і Литва беруть до себе на лікування десятки постраждалих бійців АТО, відправляють гуманітарні вантажі. Країни ЄС і Канада щомісяця відправляють своїх лікарів в Україну для оперування постраждалих на Донбасі.
Допомогу від ЄС в рамках імплементації угоди. У березні ЄС прийняв рішення про виділення Києву 1,6 млрд. євро кредиту та 1,4 млрд. євро макрофінансової допомоги. В результаті вдалося отримати лише частину грошей в рамках макрофінансової допомоги – з початку травня в рамках двох програм було виділено 600 млн. євро. Президент України Петро Порошенко 27 червня підписав економічну частину Угоди про асоціацію з Євросоюзом, а в листопаді Європейська комісія заявила, що до кінця року Україна може отримати ще 260 мільйонів євро в рамках обіцяної макрофінансової допомоги.
Василь Юрчишин вважає спекулятивними будь-які заяви про те, скільки конкретно Україні треба грошей на імплементацію угоди з ЄС. "Адже можна ефективно використовувати і невеликі ресурси, отримавши значний ефект, а можна використовувати великі суми бездарно і безглуздо без ефекту для країни. Тому важливо зараз дивитися, наскільки економіка справляється при вже наданих засобах – ж не західні країни, а ми самі повинні себе міняти і на основі їх допомоги впроваджувати зміни. Тоді можна буде судити, чи достатньо коштів на імплементацію угоди і можна буде чекати зростання вливань в Україні", – говорить Юрчишин.
Олег Устенко вважає, що Україна отримала лише 20% від обіцяної ЄС допомоги на імплементацію реформ у 2014 році з причини того, що "маховик реформ був в реальності так і не запущений". "ЄС висловив готовність надавати підтримку в разі реальної імплементації реформ. У ЄС була готова технічна допомога Україні до 2 мільйонів євро на проведення реформи державного управління. Частина грошей була зарезервована на проведення реформ з боку Світового банку, багато інших міжнародних донорів були згодні фінансувати реформу державного сектору, введення дерегуляції, реалізацію судової системи України. Але маховик реформ в Україні був в реальності так і не запущений – це загальна думка серед донорів, яке зараз існує", – сказав Устенко. Він зазначає, що багато міжнародних донорів зараз покладають великі надії на новий український уряд. "Вони висловлюються про те, що зараз в України не буде альтернативи з реформ і тому припускаю, що після формування нового Кабміну і після подання прем'єром свого бачення розвитку України в короткостроковій і довгостроковій перспективі ми можемо розраховувати на технічну допомогу з імплементації реформ", – резюмує Устенко.
Директор енергетичних програм Центру світової економіки і міжнародних відносин НАН України Валентин Землянський вважає, що в порівнянні з тим, що Заходом було обіцяно Україні після Майдану, "уряд в підсумку отримав мінімальні кредити, які абсолютно не рятують ситуацію".
"Введення санкцій з боку ЄС і США проти Росії я більше розглядаю як розбірки між Заходом і РФ. Україна стала зручним приводом для тиску на РФ, але ніякої іншої допомоги не було – бачимо, що ці санкції Україні особливо не допомагають. А ілюзія підтримки була в тому, що ЄС обіцяв фінансово підтримати і залучати інвестиції, міжнародні компанії, що дасть поштовх розвитку економіки. Було обіцяно відкриття європейських ринків в рамках підписання асоціації з ЄС, але в підсумку на сьогоднішній день українська продукція є неконкурентоспроможною для європейського ринку, а російський ринок ми втратили, отримавши обвал з експорту та зупинку виробництва, що послідувала за цим ", – підкреслює Землянський.
Він звертає увагу на те, що закордонні комерційні банки так і не виділили Україні кредит без держгарантій на будівництво LNG-терміналу, а ще рік тому їх представники висловлювалися про готовність дати Україні кредит на 70% необхідної суми.
