Іноземці резонно бояться за безпеку своїх приватних інвестицій. А ЄС і міжнародні організації побоюються, що міжнародну допомогу та кредити банально розкрадуть.
З березня 2014 року уряду Яценюка так і не вдалося подати позитивний сигнал іноземним інвесторам і міжнародним організаціям. В двох основних питаннях - привабливості бізнес-клімату та зниження рівня корупції - зроблено занадто мало зрушень.
Наполовину провалено і взаємодія з МВФ: за період роботи фонду двічі відкладав транші, а основна мета stand by - макроекономічна стабілізація - досягнута не була. Тому потенціал наших західних партнерів в Україні, навіть у початковій стадії реанімації економіки, не був реалізований.
Де держава зайва
Відбулося це, в тому числі, й тому, що уряд зіткнувся з дисфункцією держави в економіці. Економіка України, хоч і була визнана ринковою, але насправді всі ці роки працювала в режимі, коли держава була дуже значимим учасником ринку.
Українська держава у нас - це і вчитель, і медик, і листоноша, і соціальний працівник, і пенсійний фонд, і залізничник, і постачальник газу.
Замість того щоб створити безліч різних ринків і строго регулювати їх діяльність, наша держава лізе самостійно надавати послуги. Причина формування такої моделі зрозуміла - у період первісного накопичення капіталу при великій ролі держави в економіці легше красти.
Розбиратися з «авгієвими стайнями», мабуть, покликані новопризначені міністри-експати. Мінекономіки на чолі з Айварасом Абромавічусом має реанімувати бізнес-клімат, Мінфін з Наталією Яресько - стабілізувати фінансовий сектор, а Олександр Квіташвілі - провести показово зразкові реформи у вітчизняній медицині.
Курс 17,0 грн за долар на чорному ринку, інфляція у гіперчерти, напівзруйнована банківська система і глибоке падіння промвиробництва в 2014 році - цей траурний букет треба ліквідовувати негайно.
До реформ уряд підштовхне і жорстка позиція МВФ. Фонд не може нарощувати борг України до нескінченності, і в цей раз Мінфін буде поставлено в жорсткі рамки економії.
Підвищення цін на газ, урізання витрат на медицину і освіту - це тільки перші кроки, інформація про яких просочилася в ЗМІ. Але, ймовірно, публіка ще не отримала повного уявлення про масштаби скорочень або оптимізації витрат.
У 2015 році втрати соціальної сфери будуть величезні - їх відчує на собі кожен. Питання лише в тому, чи зможуть реформатори побудувати альтернативу скоручуваній системі соцзахисту в 2016 році. Буде покращена система платної освіти, страхова медицина, недержавне пенсійне забезпечення.
Звідки чекати грошей
При цьому треба пам'ятати, що як тільки Кабмін візьметься за реальну стабілізацію макроекономічної ситуації у країні, активну фінансову підтримку України нададуть і банки розвитку - Світовий банк, ЄБРР і Європейський інвестиційний банк.
Останній може і зовсім зіграти ключову роль для економіки України. Мандат роботи ЄІБ поширюється на територію ЄС, але він може фінансувати проекти в інших країнах, в яких зацікавлений Євросоюз.
За масштабами роботи ЄІБ приблизно в 10 разів більше ніж ЄБРР, тобто може потягнути фінансування практично будь-яких проектів в Україні. При наявності політичної волі Єврокомісії, зрозуміло.
Налагоджене співробітництво з банками розвитку допоможе прокласти в країну дорогу і для приватного закордонного капіталу. При бажанні в Україну за 5 років може бути залито 50-100 млрд. євро. Тому потенціал прямих іноземних інвестицій, закладений в програму Порошенко 2020, ще дуже скромний.
А поки, незважаючи на райдужний рух вгору в рейтингу doingbusiness, прямі іноземні інвестиції за 9 місяців скоротилися з $58,2 млрд до 48,5 млрд. Україна потрапила у той незручний момент очікування реформ, коли гроші опальних олігархів з офшорів покидають країну, а справжні іноземні інвестори ще роздумують над планами.
Успіх команди реформаторів буде залежати також від того, чи буде зменшена роль держави на фінансовому ринку. Пора вже припинити божевільні проекти по створенню держбанків розвитку, прямого фінансування НБУ реального сектора, «злизування» через ринок ОВДП всій ліквідності з ринку корпоративних облігацій.
Ідеї збільшення ролі держбанків також вельми і вельми суперечливі і, швидше за все, повинні бути переглянуті. Також за 20 років незалежності пора б уже побудувати нормальну прозору систему рефінансування банків.
Сьогодні «західний світ» і міжнародні організації дуже мотивовані допомогти Україні. На карту поставлені репутація ЄС, МВФ і США. Вперше велика країна в нашому регіоні зробила публічний вибір на користь цінностей "західного світу" і навіть відстоює свій вибір зі зброєю в руках.
Фатальні невдачі Єврокомісії і МВФ в Україні загрожують тектонічними зрушеннями всередині ЄС. У зоні ризику опиняються багато країн Східної Європи. Західний світ стикається з ситуацією, коли від країни з мікроскопічною, за його мірками, економікою залежить майбутнє великого регіону та стабільність східних кордонів ЄС.
Наявність таких стимулів майже гарантує Україні стовідсоткову підтримку "західного світу". А чинник поглиблення кризи відносин між РФ і ЄС лише виступає каталізатором такої підтримки. Потрібно лише вхопитися за наданий шанс.
