Який вердикт для люстрації? Чекаємо ревізорів з Європи. Перепишуть закон: комісії не подобається, що чиновників звільняють без суду

Через три місяці скандальний закон про люстрацію може помінятися. Венеціанська комісія завершила перевірку Закону "Про очищення влади", який набув чинності 16 жовтня. Її висновки невтішні – документ потребує значних поліпшень: основна претензія – звільняти чиновників без рішення суду, як значиться в законі, не можна. Крім того, єврочиновники вважають, що вина держслужбовця, якому загрожує люстрація, також повинна бути доведена в суді. У підсумку ВК дала парламентаріям три місяці на внесення потрібних поправок. Розбиралися в ситуації.

ЗАСПОКОЇЛИ. Як з'ясувила, закон міг бути і зовсім скасований комісією. Як розповів нардеп від "Народного фронту" і учасник української делегації у Венеції Леонід Ємець, минулого тижня стало відомо, що ВК готує негативний висновок по люстрації: "Щоб відстояти закон, ми пізно ввечері в четвер з Єгором Соболєвим і главою Мін'юсту Павлом Петренко вилетіли до Венеції, щоб пояснити європейцям, навіщо нам потрібен цей закон. Про що в підсумку ми домовилися: потрібен окремий орган перевірки чиновників (зараз Люстраційний комітет входить до складу Мін'юсту. – авт.). Також їм не подобається, що у нас два окремих закони регулюють питання про люстрацію суддів: закон "Про відновлення довіри" та "Про очищення влади", виникає плутанина. А норму, згідно з якою можна звільнити чиновника без суду, ми ще будемо обговорювати. Ми думаємо, що в наступні три місяці ми зможемо розібратися з проблемами". Депутати домовилися і про співпрацю з ВК щодо поліпшення закону. "Після Нового року до нас приїдуть представники комісії, щоб побачити, як у нас реалізується закон про люстрацію", – говорить Ємець.

ХТО ВИНЕН. На думку експертів, в ситуації з законом про люстрацію зіграли роль два фактори: політігри Росії та ініціативи представників старої влади. "Хто першим зажадав оцінки цього закону Венеціанською комісією? Держдума РФ. А хто виступав "адвокатом" України в ВК? Представник України в ВК Сергій Ківалов. Він повинен був пояснити Європі, навіщо нам потрібен цей закон", – запевнив  представник громадської ради з люстрації при Мін'юсті Карл Волох. Але Сергій Ківалов наполягає, що чинний варіант люстрації порушує права людини. "Комісія нагадала Україні, що люстрація не означає порушення прав людини, – підкреслив у коментарі  Ківалов. – Демократична держава вимагає від держслужбовців дотримуватися конституційних принципів, але для дотримання прав людини люстрація повинна справедливо балансувати між захистом принципів демократичного суспільства і прав окремої людини. Процес має проводитися виключно правовими методами. Українська влада погодилася з тим, що в закон треба вносити зміни".

"НЕМАЄ ДОВІРИ". На думку політологів, потрібно створити окреме відомство з люстрації. "Люстраційний комітет повинен бути за межами Мін'юсту. Так він буде хоча б формально незалежний", – сказав нам професор Києво-Могилянської академії Олексій Гарань. Розгляд кожного випадку можливого звільнення в суді – питання спірне, в той же час вважають юристи. "Питання про судах неоднозначний в ситуації, коли суди у нас не користуються великою довірою у населення. Тому початковий різкий висновок ВК був некоректний. Європейці наполягають в цьому питанні на принципі презумпції невинності, але ж питання стоїть не в залученні чиновників до кримінальної відповідальності, а в нових критерії відбору їх на роботу, – сказав нам юрист Василь Мірошниченко. – Але саму перевірку треба починати з верхівки влади – з Верховного суду, Генпрокуратури, МВС, Міноборони і т.д. Адже головне завдання закону про люстрацію – побороти корупцію. У Балтії та Польщі подібні норми спрацювали на "ура".

ПОТРІБНІ ЧІТКІ КРИТЕРІЇ. Вердикт Венеціанської комісії – це компроміс, вважають також експерти. "Закон про очищення влади – сирий, тому певна його ревізія була необхідна. Депутатам як мінімум потрібно розширити перелік критеріїв для звільнення, чітко прописати їх, – сказав нам політолог Володимир Фесенко. – Звільнення людей через суд – нормальна європейська практика, але це десятки тисяч справ. Чи готові наші суди до такого обсягу роботи? Я не впевнений". Але, на думку Вадима Карасьова, кожен випадок звільнення все ж потрібно розглядати індивідуально, через суд: "Також потрібно відмовитися від принципу колективної провини та пункту про діяльність чиновників у радянський період: вже 23 роки минуло, а ми ніяк не заспокоїмося".