Поспілкувалися з екс-головою «Укртелекому» Олександром Баріновим, який днями перейшов в наглядову раду компанії і буде відповідати за стратегію оператора. Абонентів фіксованого зв'язку з кожним роком все менше, і Барінов розповів, якими новими видами бізнесу має намір займатися компанія, щоб не втратити місце на ринку.
- В 2014 році в «Укртелекомі» ви провели ряд управлінських реформ, збудували нові функціональні вертикалі, запросили новий менеджмент. Штат компанії скоротився?
- Якщо у співробітників були дублюючі функції, ми намагаємося знайти для них застосування всередині компанії або знаходимо можливість з ними домовитися полюбовно розлучитися. Але масових скорочень у нас немає.
- Який зараз штат «Укртелекому»?
- Рік ми закінчуємо зі штатом менше 50 тис. осіб (рік тому в компанії працювало близько 56 тис. осіб. - Авт). У нас 55% всіх витрат - це витрати на персонал. Я думаю, що немає жодного телеком-бізнесу у світі, у якого на персонал б припадав такий обсяг витрат. На другому місці витрати на енергоносії (15%) - електрика, бензин, газ (навіть дрова ще закуповуються для пічного опалення в деяких точках).
- Крім реформ в управлінні компанією, чим ще рік запам'ятався?
- У цьому році ми відновили будівництво. Проклали близько 3 тис. км оптоволоконних мереж в регіонах. Таких об'ємів капітального будівництва в «Укртелекомі» не було протягом останніх 4-5 років.
- Скільки нових інтернет-портів ввели за рік?
- У цілому вже понад 105 тис. ADSL-портів. Найбільше було зроблено за останні півроку. Зараз ми вийшли на темп близько 10 населених пунктів в день. У загальній складності підключимо до кінця року близько 350 сіл. За півтора-два місяці ми розпродуємо підключення до створюваних портів. Капітальні витрати по таких проектах великі, і окупність розтягується на термін до 4-5 років. Багато в чому ми виконуємо функцію держави - скорочуємо цифрову нерівність між містом і селом.
- Як у наступному році?
- Ми точно постараємося зберегти цей темп. Хоча зараз і існує велика проблема ліквідності. В першу чергу вона пов'язана з зоною АТО і Кримом. Коли ми виставляємо рахунки в Криму, у нас виникають зобов'язання з ПДВ, а абонент нам з великою часткою ймовірності рахунок не оплатить. Крім того, 111 млн грн. нам заборгували органи місцевого управління по покриттю витрат на послуги, надані на умови пільгових тарифів. Плюс - сотні мільйонів нам повинні бюджетні організації. Загальна заборгованість держави перед нами вже майже 0,5 млрд грн. До нас досі ставляться як до старого держпідприємству, яке всім все повинно надавати даром.
- Чи має намір «Укртелеком» у наступному році нарощувати абонентську базу інтернет-доступу не тільки органічним шляхом, але і за допомогою придбання операторів інтернет-доступу?
- Це один із сценаріїв. Ми вже почали переговори з деякими гравцями з цього питання.
- Чому ви досі не передали мережу спецзв'язку на баланс Держадміністрації спецзв'язку і захисту інформації?
- Ситуація дуже проста. Мережу ми побудували, випробування провели. Є відповідна постанова Кабміну про передачу. Держспецзв'язку з ФДМ і Мінекономрозвитку повинні були підготувати відповідний порядок. Але він поки що не узгоджений. Ми можемо тільки гадати, чому цього досі не сталося? Причин може бути безліч: починаючи від необхідності включення відповідної статті витрат на обслуговування нової мережі в бюджетну розпис і закінчуючи відсутністю можливостей і навичок експлуатації цієї мережі у замовника.
- Яка зараз ситуація в Криму? Ви там будете продовжувати працювати?
- Ми опинилися в дуже складній ситуації, підтримки з боку держави ми не відчули. У загальній складності по Криму і по зоні АТО ми провели в цьому році списання на 230 млн грн. (знецінення запасів, дебіторська заборгованість).
- Яких операційних результатів чекати від «Укртелекому» в цьому році?
- Рік ще не закінчився, але скорочення доходів, незважаючи на всі складнощі, ми не очікуємо. Хоча списання негативно вплинуть на рівень EBIDTA.
- Що будете робити з нерухомістю «Укртелекому»? Плануєте її ефективніше використовувати?
- Не треба сильно спокушатися. Велика кількість площ абсолютно технологічні: це машинні зали без вікон, без дверей. Будівлі АТС. Дуже добре вони підходять хіба що під дата-центри: підведено електроживлення, канали зв'язку є. Тому ми зараз дуже активно працюємо в цьому напрямку.
- Хочете здавати в оренду під дата-центри або на цих площах їх самі будете створювати?
- І те, і інше. Починаючи від здавання в оренду місця під стійку з серверами, закінчуючи хмарними рішеннями. Нещодавно ми реконструювали наш дата-центр в Києві, і зараз у нас в роботі ще два досить великих проекта Tier-2 і Tier-3. Ті ємності, які у нас були, вже майже повністю заповнені. Ми вже більше, ніж «Київстар» у цьому бізнесі. Наше завдання - увійти в 3-5 найбільших комерційних Цод в Україні. Це план на наступний рік. Крім того, ми будемо активно розвивати ІТ-сервіси.
- Як ви використовуєте можливості нерухомості?
- Ми почали пропонувати нерухомість в пакеті з основними B2B послугами зв'язку. Наприклад, ми можемо надати банку місце під регіональну мережу відділень, якщо він наш телеком-клієнт. Всередині групи ми вже робимо. Наприклад, «Київенерго» почало в Києві розміщувати центри обслуговування клієнтів разом з нами. Зараз ми пропонуємо такі послуги і рітейлерам.
- Які ще напрями збираєтеся розвивати з наступного року?
- Ми хочемо стати технологічним оператором для операторів: здавати місця під базові станції, майданчики з підведеними комунікаціями. Бути надійним інфраструктурним партнером для інших гравців. 3G вимагає встановлення нових базових станцій, і попит на такі рішення з'явиться. Зараз наше завдання - скласти свого роду меню послуг для інших гравців.
- Які результати запуску у цьому році послуги інтернет-телебачення в партнерстві з відеосервісом oll.tv? Абоненти активно підключаються?
- Зрозуміло, що загальна кількість поки не обчислюється сотнями тисяч. Але зараз вже по 300?500 абонентів в день підключається.
- Які темпи відтоку абонентів фіксованого зв'язку, який поки що залишається основним джерелом доходу компанії?
- Близько 7-8% у рік. У нас зараз завдання мінімізувати відтік і компенсувати втрату доходу за рахунок нових сервісів. Відтік домашніх телефонних абонентів неминучий. Хоча зараз, коли почали відключати електрику, клієнти вже не так часто відмовляються від фіксованих апаратів, так як вони можуть на деякий час стати основним джерелом зв'язку. Ми зараз обмежені в формуванні розцінок на місцевий зв'язок як верхнім граничним тарифом, так і нижнім (не менше 40% від встановленого комісією граничного тарифу). «Укртелеком» просив регулятора зняти хоча б нижній тариф і отримати можливість виставляти рахунок окремим категоріям користувачів відразу з дисконтом (пільговикам, наприклад). Але схвалення не отримав. Наша спільна позиція: цей тариф вже давно не повинен бути регульованим. Адже є продукт-замінник-мобільний зв'язок. Або регулювати всіх, або нікого.
- Ви розширюєте покриття 3G-мережі «Трімоб»?
- Ми його намагаємося максимально поліпшити у великих містах. Ця мережа заточена на мобільну передачу даних. В першу чергу на користувачів планшетів. Приблизно 80% цих пристроїв, за моїми оцінками, в руках користувачів з великих міст. Мережа, природно, іде туди, де є абоненти.
- Який у абонентів «Тримоба» середній дохід з одного абонента (ARPU)?
- Близько 32 грн.
- Компанія все одно у великих збитках?
- Її результати сильно залежать від масштабів.
- Скільки повинно бути абонентів «Тримоба», щоб вивести його в плюс?
- Як правило, на ринку це можна зробити, коли клієнтська база налічує кілька мільйонів чоловік.
- Продаж «Тримоба» все ще імовірна?
- Продаж - це тільки один з варіантів.
- І, напевно, з урахуванням того, що НКРЗІ через прокуратуру намагається відкликати у «Тримоба» ліцензію, не самий по теперішній час простою?
- Напевно. Але навряд чи справа у діях НКРЗІ, хоча подібна активність комісії, крім подиву, нічого не викликає.
- Ринок - як мобільного зв'язку, так і фіксованого - вже який рік у грошовому вираженні продовжує йти вниз. Як ви думаєте, у чому повинна складатися зараз основне завдання регулятора?
- Потрібно створити єдиний простір, який дозволить не замикати трафік усередині мереж операторів. Кров нашого бізнесу - це трафік. Заробляють гроші на тому, що люди розмовляють або споживають «дату». Зараз телеком-індустрія (насамперед мобільна як домінуюча) розучилася заробляти на трафіку, так як він практично не виходить за межі мереж. Саме тому ніякі нові технології, такі як 3G, зараз не будуть перспективним полем для інвестування. Не може, наприклад, ставка інтерконекту (ставка доступу до чужої мережі), яка зараз дорівнює 36 коп. за хвилину, бути у багато разів вища, ніж вартість самої хвилини розмови для абонента у оператора всередині його власної мережі. На ринку вона вже скотилася до 2 коп. за хвилину. Ні в якій іншій країні світу такого немає. У кожної хвилини повинна бути реальна вартість. Тільки тоді якість зв'язку перестане деградувати і з'являться гроші для впровадження і розвитку нових технологій.
- Як може виглядати оператор майбутнього?
- Компанія майбутнього - це, насамперед, ІТ-компанія. Вона буде володіти знаннями про абонентів. Основний інструмент, який є у оператора, - це його біллінг. Він вміє враховувати і формувати складну тарифікацію на послугу, яку надає. Ніхто краще телеком-оператора не зуміє цього зробити. Ті ж енергетики і близько не підійшли до вирішення цієї задачі. Тому я вірю в межіндустріальну синергію. Звучить абсурдно, але я абсолютно не виключаю, що через 5 років телеком-оператор буде також надавати послуги з роздрібного продажу електрики. У оператора є повний цикл надання послуги, її обліку, виставлення рахунку та обслуговування. У цю модель можна вкласти будь-яку роздрібну послугу, яка має обчислення: кіловат, кубометр, літр тощо Паралельно можуть з'явитися чисто інфраструктурні оператори телекомунікацій, швидше за все належать виробникам обладнання, завданням яких буде просто підтримувати працездатність мережі.
Досьє
Олександр Барінов 16 грудня увійшов до складу наглядової ради «Укртелекому». Раніше обіймав посаду голови цієї компанії. Має більш ніж десятирічний досвід роботи на керівних посадах.
З 2010 року обіймав посаду головного виконавчого директора компанії «Астеліт» (TM life:)). Був віце-президентом з продажів російського телеком-оператора «Вимпелком», очолював «Українські радіосистеми» (TM Beeline), був віце-президентои по продукції, маркетингу і стратегічного розвитку ВАТ «Депо Комп'ютерс» (ГК IBS), директором з маркетингу компанії Philips Consumer Electronics B.V. в Росії.
Також Барінов працював у корпорації Intel, OK Solutions міжнародної медиарекламной групи Aegis/OKS.
