Зовсім недавно, два місяці тому, з трибуни ВР прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк запевняв, що ера офшорів закінчилася! У грудні він же запропонував вже нової ВР денонсувати угоду з Кіпром і, таким чином, почати боротьбу з Кіпрським офшором, який ні багато ні мало, є першим інвестором в Україну.
Однак, на жаль, такі поспішні дії уряду нагадують сьогохвилинне затикання дірок у поточному даху, а не продуманий капітальний ремонт. Вони можуть призвести скоріше до відлякування реальних інвесторів і до боротьби з дрібними "ухильниками", але жодним чином не торкнуться великих і середніх бізнесменів або чиновників, які ведуть свої кошти в офшори.
Для чого потрібні офшори
Потрібно, насамперед, зрозуміти, для чого українці використовують офшори і як зробити так, щоб їх використання було невигідним і незручним. В основному вони потрібні для наступних цілей:
- Забезпечити конфіденційність права власності. За попередньої влади дуже активно переоформляли своє майно на офшори люди, які боялися, що у них відберуть їх власність. А також ті, хто вже забрав у когось активи, і не хоче світитися в Україні.
Щоб припинити такі дії, 14 жовтня був прийнятий закон, що вимагав розкрити кінцевих вигодонабувачів офшорних компаній. Хоча цей документ досить сирий і потребує удосконалення, його можна назвати першим кроком до закриття даної лазівки.
- Обійти валютні обмеження. Багато компаній використовують офшори для вільних розрахунків зі своїми партнерами без численних заборон НБУ, складнощів з висновками договорів та обов'язковим продажем валютної виручки. Боротися з таким використанням ефективніше всього лібералізацією валютного законодавства. Однак, боюся, що до цього кроку нам ще далеко...
- Захистити активи та/або передати їх у спадок. У стабільній Швейцарії лежить багато грошей наших співвітчизників, які не довіряють українським банкам, не хочуть закопувати скарби і не вважають своїх дітей занадто розсудливими для того, щоб вільно розпоряджатися грошима батьків.
Однак, враховуючи той факт, що Швейцарія ввела негативні ставки на депозити і приєдналася до Берлінської угоди про розкриття інформації щодо власників рахунків, думаю, що попит на таке зберігання коштів трохи впаде.
- Використання офшорів як гаманця. Маючи офшорну компанію з рахунком в Латвії, можна безперешкодно ховати там гроші і використовувати їх для іноземних інвестицій, не отримуючи індивідуальну ліцензію НБУ. Знову ж, боротися з таким явищем можна, лише приєднавшись до угод про розкриття інформації про бенефіціарних власників рахунків.
- Використання в торгових операціях. Мінімізація оподаткування шляхом завищення ціни товару або її заниження - найбільш розповсюджений спосіб використання офшорів. Закон про трансферне ціноутворення покликаний боротися з великими «мінімізаторами», а ось усунути це явище можна лише шляхом укладення та використання міжнародних угод про обмін митною інформацією.
Як боротися з офшорами
В цілому боротьба з офшорами - це зараз світовий тренд. В цифрову епоху все простіше і простіше стежити за чужими грошима. У РФ, наприклад, нещодавно був прийнятий закон про контрольованих компаніях, що закликає російських власників офшорних компаній самостійно розкрити дану інформацію. Залишається почекати і подивитися, чи буде ця норма нормально працювати.
Майстри деофшоризації, такі, як США, давно зрозуміли, що переконати людей самих відмовитися від офшорів не виходить. Креативність офшорних підприємців, а головне, їх юристів безмежна. Тому для того, щоб змусити ухильників прийти з повинною, треба докласти чималих зусиль не лише у власній законодавчій базі, але і на міжнародному рівні.
Україні потрібно провести послідовну податкову реформу і стабілізувати економіку. Це - перш за все. На міжнародному рівні необхідно приєднатися до Берлінської угоди про розкриття інформації щодо власників рахунків у Європейських банках, і добитися аналогічної угоди з США.
Також потрібно зробити реальною, а не уявною невідворотність відповідальності за мінімізацію оподаткування. А для цього необхідна реформа правоохоронної і судової системи України.
