84-річний Джордж Сорос, американець угорського походження, в даний час є однією з найяскравіших персон світового масштабу в сфері фінансів, благодійності і лобізму. Як і всі діячі подібної величини, він завжди діє у власних інтересах і керується власними принципами не тільки в бізнесі, а й в політиці, в соціальній сфері. Тож у чому тільки не звинувачували і не звинувачують Сороса, але ніколи в тому, що він ллє воду на чийсь млин.
До початку 2010-х років Сорос був активним гравцем на фондовому і валютному ринку. Спекулянтом зі світовим ім'ям, "людиною, яка зламала Банк Англії", Сорос став після "чорної середи" 16 вересня 1992 р., дня значного падіння вартості фунта стерлінгів стосовно німецької марки. Вважається, що за цей день Сорос заробив більше мільярда доларів.
Джордж Сорос (у центрі) у 1992 році.
Сам Сорос пояснює свої успіхи застосуванням розробленої ним теорії рефлексивності фондових ринків, згідно з якою рішення про покупку і продаж цінних паперів приймаються на основі очікувань цін у майбутньому, а оскільки очікування – категорія психологічна, вона може бути об'єктом інформаційного впливу. Про це можна прочитати в його книзі "Алхімія фінансів". Але критики вважають, що при прийнятті рішень Сорос використовує інсайдерську інформацію, надану високопоставленими особами з політичних та фінансових кіл найбільших країн світу. Зокрема, відомо, що напередодні тієї самої "чорної середи" Сорос довго розмовляв з президентом Бундесбанку і міг довідатися в нього про наміри Німеччини. У 2002 р. Паризький суд визнав Сороса винним в отриманні конфіденційних відомостей з метою витягання прибутку і засудив до штрафу в 2,2 млн євро. На думку суду, завдяки цим відомостям він заробив близько 2 млн доларів на акції французького банку Societe Generale. Згодом штраф був скорочений до 0,9 млн євро. Сорос звернувся в Європейський суд з прав людини, але той у 2011 р. не побачив у його засудженні порушень.
26 липня 2011 р. Сорос зробив заяву про закриття свого інвестиційного фонду та про намір, починаючи 2012 р., займатися примноженням тільки особистого капіталу і засобів своєї сім'ї.
Міжнародний спонсор і лобіст
У політичній області Сорос проявив себе як спонсор і впливовий лобіст. Вважається, що він зіграв важливу роль у падінні комуністичних режимів у Східній Європі у 1989 р., в підготовці та проведенні грузинської "революції троянд" 2003 р. У США проявив велику активність під час президентської кампанії 2004 р., оскільки вважав політику Буша небезпечною для США і світу. Сказав, що підтримає кандидатуру Хілларі Клінтон на президентських виборах у США в 2016 р.
Про те, що Сорос не боїться йти проти думки більшості, говорить і те, що він є одним з головних спонсорів кампанії за реформи в законодавчому регулюванні обігу наркотиків, в тому числі руху за легалізацію марихуани і декриміналізацію вживання наркотиків. На його думку, легалізація марихуани збільшить надходження до бюджету і зменшить кількість злочинів, які супроводжують незаконний обіг наркотиків. З 1994 р. він уже пожертвував на цю пропаганду близько 200 млн доларів.
Є послідовним і непохитним прихильником теорії відкритого суспільства і противником "ринкового фундаменталізму". Створив мережі благодійних організацій, відомих як "Фонд Сороса" (в Україні ним фінансується фонд "Відродження").
ЗМІ підрахували, що на благодійні цілі Сорос вже пожертвував понад 5 млрд доларів, причому один мільярд з них припав на частку Росії. Але в нинішній Росії Сорос став фактично персоною нон грата, оскільки різко критикує політику Путіна.
Консультант з "українського питання"
Петро Порошенко на зустрічі з Джорджем Соросом у червні 2014 року
Людину з такими поглядами на світовий устрій і політику не могли не зацікавити події в Україні. 12 січня він вже не вперше провів зустрічі за закритими дверима з українськими політиками. Минулого разу з лідерами партій він обговорював можливі кроки майбутньої коаліції щодо реформування країни.
Тепер Сорос зустрічався вже з народними депутатами. Як розповіла, голова парламентського комітету у закордонних справах Ганна Гопко, із Соросом обговорювали питання боротьби з корупцією, антикорупційного бюро. "Одне з ключових питань, які цікавлять Сороса, – судова реформа. Він є посередником з фінансовими інститутами і для того, щоб Україна отримала велику фінансову допомогу. Для цього потрібні реальні реформи – боротьба з корупцією, судова реформа. На цей тиждень зареєстровано кілька законопроектів з реформування суду в Україні, судоустрій і статус суддів", – зазначила Гопко. Також, за її словами, обговорювали питання відновлення роботи економіки на Донбасі. "Я озвучила позицію щодо створення фонду страхування іноземних інвестицій в Україну для того, щоб інвестори розуміли, які у них є гарантії, незважаючи на війну. Нам потрібно думати про створення нових робочих місць, інноваційну економіку. Ідею створення такого фонду Сорос вже давно пропонує – щоб був фонд страхування прямих іноземних інвестицій в Україну. Поки ми не обговорювали конкретні суми і наповнення фонду – ми говорили лише про цю ідею", – додала Гопко.
"Ми говорили про те, як зробити парламент більш ефективним – Сорос зацікавлений, щоб в Україні ефективно використовувалася фінансова допомога, яка зараз буде надаватися, і щоб три гілки влади працювали ефективно. Щоб корупція не процвітала. У Сороса зараз приватний візит в Україні – йому під час нової сесії парламенту важливо зрозуміти, як проходитиме співпраця і які будуть реальні зміни. Візит готувався 10 днів. Ми обговорювали питання реформи держслужби, щоб держслужбовці були мотивовані ефективно втілювати реформи", – резюмувала глава парламентського комітету.
Сорос надає допомогу Україні і тим, що сприяє формуванню на Заході громадської думки на підтримку нашої країни. Зокрема, з великою увагою були зустрінуті дві його статті, розміщені на сайті The New York Review of Books. Перша з них – "Європа, прокинься!" – з'явилася в кінці жовтня минулого року. В ній Сорос радив західним лідерам зробити пряму і всебічну підтримку України пріоритетом зовнішньої політики, говорив, що Росія загрожує самому існуванню Європи, але європейські лідери і їхні виборці не усвідомлюють цього в повній мірі. Сорос переконаний, що збереження незалежності України має бути в пріоритеті на Заході.
"Росія як переможець істотно посилить свій вплив у ЄС і почне представляти серйозну загрозу балтійським державам, оскільки в них багато етнічних росіян. А це вже впритул наблизить ЄС і США до того, чого вони так прагнуть уникнути – до прямого військового конфлікту з Росією. Так чому США й інші країни-члени НАТО дозволяють цьому статися?".
Джордж Сорос
У жовтні Сорос також пропонував кілька конкретних кроків, які могли б допомогти Україні вийти з економічної і фінансової кризи. Він нагадав про готовність МВФ підвищити обсяг програми stand-by і написав, що обсяг потрібно збільшити відразу до $20 млрд, які варто надати негайно. Крім іншого, новий пакет допомоги повинен включати конвертацію боргу України за євробондами (загальною сумою близько $18 млрд) у довгострокові і менш ризикові облігації. Нові облігації повинні бути частково гарантовані Європою чи США. Подібним чином США допомогли Латинській Америці вийти з боргової кризи 1980-х.
У другій статті – "Нова політика порятунку України", що з'явилася на початку січня, Сорос продовжив розмову про зв'язок проблем нашої країни зі світовою ситуацією в цілому. Він наполягає на тому, що європейські політичні лідери повинні задіяти всю кредитну ємність ЄС, а також знайти інші джерела, щоб запропонувати Україні більший фінансовий пакет, ніж розглянутий нині. Це дозволило б українському уряду провести радикальні реформи. Причому Сорос називає можливі реальні джерела коштів, які дозволили б сформувати пакет допомоги розміром не менше $50 млрд. Він визнає: "Ймовірно, не всі ці джерела можна задіяти повною мірою. Але якщо буде політична воля, то шлях знайдеться".
А щоб європейцям було легше зважитися на це, Сорос закликає їх прокинутися і зрозуміти, що їх атакує Росія. Тому допомогу Україні варто також розглядати як витрати країн ЄС на оборону. Тоді суми, що обговорюються, здаватимуться не такими вже й великими.
