Увечері в середу, 28 січня, прес-центр Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) у Страсбурзі вибухнув оплесками українських журналістів. Вони вітали рішення ПАРЄ обмежити повноваження російської делегації на новий термін. Прийнятий у результаті неабиякої боротьби документ позбавляє делегатів Москви прав голосу та участі в керівних органах асамблеї. ПАРЄ готова повернути повноваження Росії на найближчій сесії у квітні в тому випадку, якщо Москва продемонструє, що вона дійсно сприяє врегулюванню конфлікту на Україні.
Образа Кремля
Але це навряд чи станеться. Уже на виході з зали засідань Парламентської асамблеї глава російської делегації, голова комітету з міжнародних справ Державної думи Олексій Пушков заявив журналістам: РФ припиняє на рік всі контакти з ПАРЄ. Більше того, наприкінці 2015 Росія може розглянути питання про вихід з Ради Європи. Це цілком реальна перспектива.
Рішення ПАРЄ - той символічний момент, після якого Москва займе позицію: "Раз ви на Заході нас відкидаєте і слухати не хочете, то ми будемо діяти так, як вважаємо за потрібне".
До речі, можливість такого розвитку подій і була одним з аргументів тих делегатів ПАРЄ, хто виступав за повернення делегації Росії право голосу, нехай і на певних умовах. "Ми повинні підтримувати діалог з Москвою, інакше ми не зможемо впливати на неї і будемо сприяти самоізоляції Росії", - говорили вони.
Кремлю потрібна трибуна
Наскільки представники Росії дійсно хотіли залишитися в ПАРЄ, не зовсім ясно. З одного боку, лобіювати прийняття позитивного рішення у Страсбург приїхав голова Державної думи Сергій Наришкін. Він виступив на спеціально зібраному в будівлі Парламентської асамблеї круглому столі, де представив погляд Кремля на відносини з європейськими країнами.
Наришкін закликав європейців всіляко боротися з американським впливом. Він проголосив політику Вашингтона "абсолютним злом" для Європи, а Росію - єдиною державою здатною протистояти "агресивним планам Вашингтона". Український конфлікт спікер нижньої палати російського парламенту, поряд з іншими членами делегації, інакше як "суто внутрішньою" не називав.
ПАРЄ - одна з трибун, з якої Росія могла б заявляти про свою позицію. Один з високопоставлених співробітників секретаріату ПАРЄ зізнався: "Я не бачу, щоб у Москві хотіли розриву з Радою Європи. Навпаки, МЗС і не тільки всіляко намагаються запобігти ізоляції". Дійсно, велика частина російського правлячого класу до тотальної ізоляції - і, як наслідок, до тотальної конфронтації з Заходом - не готова. Принаймні, поки що. Але розбіжності з цього приводу в Москві є, і серйозні.
Переваги ізоляції
Адже якщо подивитися на ситуацію з точки зору вищого політичного керівництва Росії, то членство в Раді Європи приносить лише проблеми. По-перше, це арена, на якій Москву постійно публічно засуджують. По-друге, різні органи Ради Європи відстежують ситуацію з правами людини в 47 країнах-членах і видають різного роду критичні доповіді, в тому числі і по Росії.
По-третє, Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) - невід'ємна частина системи Ради Європи - регулярно приймає неприємні для офіційної Москви рішення і присуджує тим, чиї права були порушені, грошові компенсації. Серед них, наприклад, акціонери ЮКОСа. Торішнє рішення ЄСПЛ вимагає від Москви виплатити їм майже 2 мільярди євро.
Смертна кара як політичний ресурс
Нарешті, мораторій на смертну кару дотримується в Росії саме заради членства в Раді Європи. Сьогодні єдина європейська країна, де стратять за тяжкі злочини, - Білорусь. Але вона не член цієї найстарішої організації, що об'єднує держави континенту. Між тим, ідея повернення смертної кари в Росії дуже популярна. За даними фонду "Громадська думка", який проводив опитування у вересні 2014 року, за смертну кару, яка не застосовувалася в Росії з 1996 року, висловилися 63 відсотки громадян.
Відмова від мораторію, безсумнівно, додав би популярності російській владі. До того ж, це рішення було б зовсім в руслі нинішніх ідейних віянь - ставки на силу, відмови від усього, пов'язаного із Заходом, зневажливого, а то й відверто ворожого ставлення до поняття "права людини".
При нинішньому політичному кліматі можна чекати тільки наростання конфронтації російської влади з ЄС, США і їх союзниками, все більш активного використання образу зовнішнього ворога для пропагандистської обробки громадян. Для того, щоб делегація Державної думи повернулася в квітні в Страсбург, російська політика повинна різко змінитися. Уявити собі, що таке станеться, поки можливо. Але з кожним днем - все важче.
