Росія відмовляється від закупівель ракетоносіїв "Зеніт" - основної продукції дніпропетровського Південмашу. Про це заявив офіційний представник Роскосмосу Ігор Буренков. "Більше "Зеніт" замовлятися не будуть, а ті супутники, які планувалося запустити з їх допомогою, будуть доставлені на орбіту за допомогою новітніх носіїв сімейства "Ангара", - розповів чиновник.
Південмаш знаходиться в дуже складному фінансовому становищі. За даними компанії, через скорочення обсягів виробництва доходи за останні три роки знизилися більш ніж в 4 рази - з 1,9 млрд грн у 2011 році до 450 млн грн, у 2014-м. При цьому за договорами з Росією скорочення вже склало більше 60 разів - з 1,7 млрд грн до 28 млн грн. "В результаті втрати основного замовника дефіцит обігових коштів склав на кінець 2014-го близько 700 млн грн. Борги підприємства на 1 січня 2015 року нараховують близько 640 млн грн, в тому числі по зарплаті і соціальних виплатах - понад 140 млн грн. В результаті Південмаш частково призупинив роботу (до 25 лютого 2015 року)", - повідомлялося на сайті підприємства.
У компанії підтвердили, що виробництво ракетоносіїв "Зеніт" (проекти "Морський старт", "Наземний старт") призупинено, а їх відновлення під питанням. Також Росія скорочує співпрацю з іншими проектами ("Дніпро", "Федеральна космічна програма"). "Зеніт" сьогодні - основа виробничої програми Південмашу. "Ймовірна заміна відноситься до того ж класу носіїв, що ставить під загрозу перспективи ракети-носія "Циклон-4" і всього українсько-бразильського проекту. Фактично відбулася відмову від її виробництва (РН "Зеніт") ставить перед підприємством дуже складну задачу з пошуку нових партнерів та подальшої переорієнтації виробництва", - йдеться в повідомленні, розміщеному на офіційному сайті Південмашу.
В інтерв'ю з екс-гендиректором " Південмашу (з 2006 по 2013 рік) Віктор Щеголь розповів, наскільки болючими можуть бути наслідки відмови Росії закуповувати "Зеніт" і як підприємству пережити кризу.
- Як на роботі Південмашу відіб'ється відмова Роскосмосу закуповувати РН "Зеніт"?
- Відмова від цієї програми - це втрата близько 50 000 робочих місць в Україні (з урахуванням суміжних підприємств). Це проблема не тільки заводи і КБ Південне. Це проблема України. І звучить вона так: бути чи не бути ракетній галузі. "Зеніт" - це одна з головних програм Південмашу. В загальному обсязі на неї припадало до 70% виробництва. При цьому близько 60-70% вироблялося в кооперації з Росією. Починаючи від металу і закінчуючи системою управління двигуном. На сьогодні аналогів такої машини в світі немає. І у росіян в тому числі.
- А як же РН сімейства "Ангара", якими збираються замінити"Зеніт"? Чи можна це сприймати як спробу тиску Росії на Україну?
- Їх потрібно ще доопрацьовувати. Це можливо, але не в такі терміни, як вони планують. Потрібно більше часу. Що стосується заяви представника Роскосмоса, не думаю, що це блеф. Зараз вони з участю Кореї відпрацювали легку ракету. Наприкінці грудня вони здійснили перший запуск важкої ракети. Наскільки я знаю, пройшли випробування з позитивним результатом. Але це не означає, що вона відразу пішла в серію. Запуск у виробництво у ракетників вимагає більше часу.
- Двигуни для "Зеніту" виробляє Хімкінське НВО Енергомаш. Південмаш здатний випускати РН без российских комплектуючих?
- Здатний. У нас є освоєні технології маршового двигуна. Ми виробляємо такий двигун другого ступеня. На "Зеніті" використовується маршовий двигун першого ступеня (більш потужний). Він коштує близько $20 млн. Потрібно інвестувати величезні кошти в підготовку виробництва, стендове господарство для випробувань. Мені важко сказати, наскільки це буде економічно вигідно. Україна сьогодні не в змозі запустити його виробництво, особливо в поточних умовах. Це призведе до незворотних втрат технології і фахівців.
- За рахунок чого можна зберегти підприємство?
- Все просто: завантажити потужності. Повинна бути державна програма розвитку галузі і держпідтримка. У тому ж оборонзаказі, анонсованому державою, Південмашу нічого не дісталося.
- Який обсяг фінансової держдопомоги дозволить Південмашу вижити?
- Це невеликі гроші в рамках держави. Двох-тримісячний бюджет, який сьогодні витрачається на війну, міг би покрити потреби. Інше питання, що Міноборони замовник повинен визначитися з тим, що йому потрібно. Поки я цього не бачу. У Південмашу є розробки оперативно-тактичних ракет. Той же комплекс "Сапсан" (роботи по проекту "Сапсан" зупинені в 2013 році. Для закінчення робіт і запуску виробництва необхідно 3,7 млрд грн.). А в цілому Південмаш може робити будь-яку техніку військового призначення, аж до вогнепальної зброї. Але для цього потрібно бажання держави.
- Південмаш випускав трактори, трамваї, тролейбуси. Зараз виробляє шасі для Анів. Наскільки це допомагає залишатися на плаву?
- Перепрофілювання заводу суттєво ситуацію не змінює. Обладнання специфічне, універсального майже немає. Перехід на будь-які види продукції не вирішує питання завантаження.
- Зараз Південмаш працює за міжнародними проектами з американською компанією "Орбітал" і бразильською БК АЦС. Наскільки вони дозволяють задіяти потужності підприємства?
- Потужності задіяні в цілому до 10%. Якщо говорити в обсягах (грошових), на ці проекти доводилося до 30%. Але після аварії на "Антаресе" серійна експлуатація припинена, я думаю, не менш ніж на рік. Буде йти заміна маршового двигуна, знову таки на російський. А за бразильського проекту "Циклон-4" ще не завершене технічне відпрацювання. Вона завершується. Але є проблеми з будівництвом космодрому в Бразилії. Там теж впливає політична складова, тому складно прогнозувати, коли цей проект здійсниться.
- Південмаш може розраховувати на нові міжнародні проекти?
- Багато залежить від стабілізації обстановки в країні. Мова йде, як правило, про довгострокових дорогих проектах. Цикл виробництва однієї ракети від заготівлі до випуску - мінімум два роки. Тому, щоб сюди вкладати, треба розуміти, що буде завтра. А зараз будь-яка дрібниця перетворюється в непередбачену обставину. Іноді непостачання якіїсь одній деталі з Росії може зупинити всю роботу. А для того щоб освоїти в Україні, потрібен час і гроші.
- Наскільки скоротилося співпраця з Росією?
- Практично на 100%.
- До 2017 року за договором між Міноборони РФ і заводом Південмаш дніпропетровці обслуговують російські ракети РС-20 "Сатана", що складаються на озброєнні Ракетних військ стратегічного призначення. Як позначиться на обороноздатності Росії відмова України їх обслуговувати?
- Вони в змозі самі проводити обслуговування, якщо задумають. Не без проблем, але головне - у них є документація. А Україна втратить замовлення і гроші. Це невеликі гроші, але за рахунок цього підтримуються фахівці, не губляться технології, які у нас є.
- Росія задовго до загострення політичної ситуації з Україною почала переорієнтацію на розвиток власного аерокосмічного комплексу і заявляла про готовність відмовлятися від української техніки, де це можливо... Чому зараз для Південмашу відмова від російського ринку настільки болюче? Чому завод не підготувався до такого розвитку подій?
- Так, такий вектор у Росії вже давно. Але відмова відбувалася поступово і не сприймався так болісно, як зараз. Потрібно розуміти, ракета - це комплекс. У нього входить космодром - спеціалізоване робоче місце. Крім того, там задіяно унікальне дороге устаткування, що забезпечує підготовку до старту. Проект "Морський старт" призначений виключно для пуску РН "Зеніт". Іншу не поставиш. Стартовий комплекс потрібно робити з нуля. Комусь продати його буде складно. Україна не має виключних прав. Все одно є російські частини систем і обладнання. Навіть якщо "Зеніт" перейменувати в "Тризуб" - це буде проблематично, як в правовому, так і в грошовому аспекті. Якщо Росія просто припинить свої поставки, то від "Зеніту" залишиться одна назва.
Корисні дані:
- Відмова Роскосмосу від замовлень на ракети Південмашу означає для заводу втрату 80% виручки, заявив помічник генерального директора Володимир Ткаченко.
- 2,5 млрд грн - приблизний обсяг завантаження підприємства в 2015 році, необхідний для стійкої роботи (включаючи погашення простроченої зарплати та своєчасну виплату поточної).
- 980 млн грн - обсяг укладених на 2015 рік контрактів.
- 1,5 млрд грн - потреба в дозавантажити виробничих потужностей на 2015 рік.
- 1 млрд грн - реальні можливості по дозавантажити (контракти в стадії оформлення, проект державного оборонного замовлення).
- Розроблено пакет законопроектів (всього 5). Два з них прийняті (пропонувалися податкові і митні пільги враховані в Законах України від 28.12.2014 № 71-VIII, № 74-VIII). Три законопроекти знаходяться на доопрацюванні в Кабміні (збільшення статутного фонду, фінансова стабілізація, корпоратизація).
