Переговори лідерів України та РФ за участю президента Казахстану та представників ЄС у Мінську в серпні 2014 року.
Зокрема, на переговорах Путін продовжував заперечувати присутність російських солдатів в Україні. Однак після подій Іловайського «котла», Порошенко у телефонній розмові з Путіним пригрозив йому опублікувати в інтернеті інформацію з сотень армійських жетонів солдатів РФ, убитих і захоплених у полон в Донбасі.
Порошенко терміново потрібно зупинити наступ проросійських сил на сході України, а для того, щоб домовитися про припинення вогню, йому був потрібен Путін. Діяти доводилося швидко: за словами західного дипломата, український президент боявся, що через «два дні втратить (свій пост)», якщо не доб'ється перемоги або миру.
Заради встановлення миру, Порошенко навіть був готовий піти на перегляд тарифів по численних товарних позиціях в рамках економічної частини (зони вільної торгівлі) Угоди про асоціацію з Євросоюзом, як на тому наполягала Росія.
По суті, це означало б відмову від парафування Угоди і початок нових переговорів між Києвом і Брюсселем за текстом асоціації.
Але проти цього виступила голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу, і як компроміс було вирішено відкласти вступ у силу економічної частини угоди з української сторони.
Вранці 5 вересня Порошенко прибув на саміт НАТО в Уельсі з проектом «мирного плану» та ознайомив з ним лідерів п'яти країн - Барака Обаму, Ангелу Меркель, Франсуа Олланда, Девіда Кемерона і Маттео Ренці. Щоб змусити Москву виконувати його, він попросив їх не відмовлятися від введення нових санкцій.
Натомість Порошенко запропонував Євросоюзу більш гнучко підійти до укладення зони вільної торгівлі з Україною, в тому числі провести переговори про перегляд мит, на чому наполягав Путін.
За словами людини, присутньої в той момент в кімнаті, Обама відреагував першим: цього хоче Україна чи Путін? Порошенко дав зрозуміти, що це його пропозиція. Тоді Обама повернувся до Меркель і сказав: якщо цього хочуть українці, чому ні? Та погодився. Багато спостерігачів відзначають, що Обама хотів укласти мирну угоду у будь-яку ціну.
Однак такий поворот подій не влаштував Баррозу, який активно боровся за укладення економічної угоди. «Реакція Баррозу була приблизно така: якого біса?», - згадує американський чиновник. Адже саме відмова Януковича підписати угоду призвів до протестів на Майдані. Якщо воно не буде укладено, як планувалося, «ми боїмся, що його (Порошенка) викинуть, як Януковича», каже чиновник, який обговорював з Баррозу це питання в Уельсі.
В кінцевому підсумку за наполяганням Баррозу був знайдений компроміс: парламенти ратифікують асоціацію, ЄС відкриє свій ринок для українських товарів, але відкриття українського ринку для товарів з ЄС буде відкладено до 2016 року.
