Абсолютно безглузде твердження любителів ПутінТБ про те що “насправді ми воюємо не з Україною, ми воюємо з США” принаймні викликає якщо не ступор, то бажання покрутити біля скроні. Історії про “радіоактивний попіл” та “легіон НАТО” малюють особисто у мене в голові алкаша з гранатою в руках за столом в ресторані на чужому святі, пише Віктор Шевчук в Русском Евреи.
Перша реакція американців на твердження “в Україні ми воюємо з США”, напевно, це можливість вдавитися гамбургером. Дивно, подумає він, ми пробачили СРСР повністю весь Ленд-Ліз, надали безоплатну фінансову допомогу з 1993 по 2013 більше 20 млрд. доларів, будуємо й розвиваємо якісь спільні проекти. Вся Росія сидить на американських “айфонах”, змінює в обмінниках американські долари і їздить на “Фордах”, а виявляється “Росія воює з США” …
Однак давайте допоможемо 84% тих, хто “встає з колін” і відкриємо завісу туману. Ну, а якщо раптом дійсно Росія зважиться “воювати з США” в Україні, що має на увазі оголошення війни, що тоді буде? Ну, крім знищення економіки Росії ще до початку військових дій? На жаль, нічого тоді не буде на території Росії. Та й Росії не буде. Не буде і двох-трьох нормальних поколінь росіян. А може не буде їх ніколи.
Отже – перший варіант, це неядерне протистояння. Припустимо противник використовує тільки свій тактичний арсенал зброї, без атомних боєприпасів. Для цього повернемося трохи назад – 1990 рік, “Буря в пустелі”. Армія коаліції (близько 400 000) проти армії Іраку (650 000). На той момент армія Іраку була оснащена не гірше армії СРСР, оскільки отримувала всю найсучаснішу зброю в обмін на нафтодолари.
У результаті двотижневих боїв армія Іраку була повністю розбита, а втрати склали за оцінкою експертів порядку 100 000 військовослужбовців. Була фактично знищена структура ППО Іраку, втрачено більше половини всієї авіації та бронетанкової техніки. Втрати військ США склали … 298 загиблих, з яких тільки 147 загинули від вогню противника. Був знищений навіть особистий бункер Саддама Хуссейна спеціальними бетонобійними бомбами. Було проведене безпрецедентне в історії військових кампаній перекидання армії по повітрю з одного континенту на інший.
Війна 2003 була ще більш плачевною. Армія Хуссейна просто перестала існувати, а також і вся авіація і бронетехніка. Втрати армії США склали 183 військовослужбовців за весь період. Іракська армія за 21 день втратила 847 танків і 777 БТР і БМП і 10 000 військовослужбовців убитими.
Перенісши кальку американський кампаній на 2014 рік нескладно помітити, що сучасна Росія – це Ірак 1090. І 1 200 000 боєздатних російських військових з військовою технікою зразка минулого століття навряд чи можуть представляти серйозну загрозу армії США не рахуючи НАТО. Справа в тому, що за окремими видами озброєнь, такими як безпілотні апарати або високоточна зброя із застосуванням технології “стелс” армія США має просто тотальну перевагу.
Наприклад, ракета AGM-158 JASSM має дальність польоту до 1000 км., і є малопомітною, а точність попадання в ціль близько 5 метрів. Всього таких ракет на озброєнні армії США близько 5000. Для знищення всієї інфрастуктури ППО / ПРО в Московській області достатньо 500-600 таких ракет. Або протитанкова AGM-114 Hellfire, яких армія США має на озброєнні близько 60 тисяч – втричі більше, ніж є бронетехніки в російській армії, в тому числі і на складах.
Але може Росія має сучасні літаки і вертольоти, заперечать путінофіли? На жаль, має, але приблизно в 10 разів менше, ніж армія США. Також як і флот. Ще 1982 під час знаменитих навчань флот США імітував висадку великого десанту на узбережжі Далекого Сходу СРСР. Як виявилося, американцям настільки вдалося ввести в оману червону армію, що кораблі “агресивного НАТО” виявилися фактично в зоні можливого десантування непоміченими – СРСР прогавив цілий американський флот. Що там зараз робиться, можна судити по фотографіях закинутих військових баз.
Якщо бути більш точним, за прогнозами військових аналітиків, тактична війна між Росією і США закінчиться в перебігу двох тижнів абсолютно не на користь Росії. При цьому військові комунікації та інфраструктура “встаючої з колін” будуть зруйновані на десятиліття.
Ну добре, погоджується 84%, але ж є ще й «радіоактивний попіл». Окей, відповідає “дядько Сем”, погнали. При наявності ядерного паритету реальну загрозу США представляють тільки балістичні ракети морського базування. Грунтові комплекси “Тополь” зараз перебувають під постійним супутниковим контролем, а система розведення бойових елементів американських ракет “Трайдент” дозволяє потрапляти такою ракетою з точністю до 100 метрів, що ставить хрест на всіх “Тополях” протягом 15 хвилин з моменту оголошення війни. Такий же хрест вона ставить і на комплексах шахтного базування. Чому? Тому що підльот ракети “Трайдент” менший, ніж ланцюжок прийняття рішень у Кремлі про нанесення ядерного удару.
Про підводні човни можна говорити або нічого (давайте припустимо легенду про підводний човен “Тайфун” в Гібралтарі – вже один такий втопили на Бермудських островах), або зовсім нічого. Системи глибинної розвідки підводних човнів ВМС США краще на порядок ніж у Росії, і вони постійно контролюють переміщення всіх “Акул” і “Дельфінів.” У разі прийняття рішення, 80% атомного підводного флоту Росії навіть не встигне спливти.
А що ж до решти? Та все просто – 32 крейсера, оснащені ракетами SM-3, здатні перехопити всі типи рухомих цілей в найближчому космосі. Всього близько 670 ракет, які перехоплять балістичні ракети противника до моменту включення їх блоків розведення.
Мабуть, Кисельов помилився, що є дві країни, які можуть перетворити противника в “радіоактивний попіл”. Така країна на сьогодні одна, і це США. На жаль, але при будь-якому розкладі реальна, а не “телевізійна” війна Росії з США закінчиться в перебігу двох тижнів повним зникненням Росії як держави.
