Напередодні зустрічі глав "нормандської четвірки" в Мінську ватажки самопроголошених "ДНР" і "ЛНР" висунули свої вимоги: вони хочуть черговий режим припинення вогню на Донбасі, а до кінця лютого – відвести важке озброєння за кордону демілітаризованої зони в 50-70 км по обидві сторони конфлікту. Що цікаво, бойовики погодилися відійти до лінії зіткнення, прописаної в Меморандумі від 19 вересня (уклали на додаток до Мінському протоколу), і вже від неї проводити кордон демілітаризованої зони. Такі пропозиції вони висунули на переговорах тристоронньої контактної групи у вівторок ввечері. Натомість бойовики хочуть припинення АТО, амністії та звільнення своїх полонених (за схемою обміну "всіх на всіх"), і автономії для районів Донецької та Луганської області, які знаходяться під їх контролем. Про це нам розповів джерело близьке до переговорного процесу з української сторони. За його словами, про вимоги бойовиків вже поінформовані канцлер Німеччини Ангела Меркель і президент Франції Франсуа Олланд, які вже прибули до Мінська на переговори з Петром Порошенком і Володимиром Путіним в "нормандському" форматі.
МІНСЬКЗустріч в білоруській столиці ще не стартувала: початок анонсіроют на 20:00 за київським часом. Порошенко, Олланд і Меркель в Мінську вже прибули, а останнім, за традицією, чекають Володимира Путіна. Напередодні сторони заявили, що сподіваються погодити нову Дорожню карту виконання пунктів Мінського протоколу від 5 вересня: чіткий графік з конкретними датами припинення вогню, відведення важкого озброєння, перекриття російсько-українського кордону.
ДВА СЦЕНАРІЇ. Традиційно напередодні найважливіших переговорів з врегулювання конфлікту на Донбасі Росія і бойовики, на жаль, йдуть шляхом ескалації конфлікту. За мабуть, вважають експерти, щоб мати можливість перетягнути ковдру на себе, вони і обстріляли автостанцію в Донецьку і житлові квартали Краматорська. А Петро Порошенко заявив: "16 загиблих, в основному мирні жителі, 66 поранених, 11 – у надзвичайно важкому стані, 5 дітей. Вони за що постраждали? І все це відбувається напередодні Мінського саміту, можливо, найбільш важливої дати в історії України". За словами президента, Україна продовжить стояти на виконанні пунктів Мінського протоколу про препинення вогню, відведення важкого озброєння і перекриття кордону з Росією на своїх умовах.
На успішність переговорів у білоруській столиці весь світ робить велику ставку. Зустріч, за словами Ангели Меркель і Франсуа Олланда, – "останній шанс для досягнення миру". Глава дипломатії ЄС Федеріка Могеріні розділяє їх позицію: "Те, що відбудеться (у Мінську. – Авт.), стане поворотним пунктом, в кращу або гіршу сторону".
За пару годин до вильоту до Мінська, Порошенко взяв участь у розширеному засіданні Кабміну: там також були присутні спікер Володимир Гройсман, нардепи і глави всіх ОДА. Крім обговорення економічних проблем, президент сказав ключову фразу: "Я їду до Мінська, щоб без будь-яких умов припинити вогонь і почати політичний діалог. Нам треба бути готовими до обох варіантів: і до миру – і я, і вся українська делегація буде робити все для цього, – і до того, щоб захищати країну". Також, за словами Порошенка, у разі подальшої ескалації конфлікту влада готова ввести воєнний стан на території всієї країни. До речі, експерти радили Порошенко продовжити його традицію і взяти з собою в Мінськ корпус від ракети "Смерч" з Краматорська.
НАША ПОЗИЦІЯ. За словами нашого джерела, Україна не піде на поводу у бойовиків: про автономію окремих регіонів Донецької та Луганської області мови бути не може. У цьому нас підтримує Захід. Джерела близькі до переговорного процесу з європейської сторони розповіли: "Якщо Росія не піде на поступки, її чекає подальше посилення санкцій". Якраз завтра на неформальний саміт глав урядів країн ЄС летить Порошенко: вони можуть розширити санкцій "чорний список" ще на 19 політиків і 9 компаній РФ. Тим часом в американському Конгресі вже зареєстрували законопроект про надання Україні летальної зброї.
ВИМОГИ РФ.
Офіційний Кремль як і раніше вимагає прямого діалогу української влади з ватажками "ДНР" і "ЛНР", намагаючись легітимізувати їх статус. Росія домагається повернення Донбасу під контроль України з автономним статусом, щоб залишити за собою політичний вплив на регіон. А Київ, за планом Кремля, зніме економічну блокаду з регіону: розморозить соцвиплати і почне відбудовувати зруйновану війною інфраструктуру за свої гроші. При цьому, в отриманих у вівторок увечері пропозиціях бойовиків, немає гарантій Росії вивести свої регулярні війська і найманців з території Донбасу, а також забезпечити контроль за українсько-російським кордоном.
"Домовленості без контролю"
Політологи Вадим Карасьов і Володимир Фесенко кажуть, що одномоментного вирішення конфлікту на Донбасі після переговорів чекати не варто. "Швидше за все, вони узгодять орієнтовну дату оголошення режиму припинення вогню, відведення важкого озброєння і перекриття кордону", – вважає Карасьов.
На думку Фесенка, зараз найбільш реалістично – домовитися тільки про дату режиму припинення вогню: "Гарантій відведення важкого озброєння немає. Можуть бути і варіанти зриву домовленостей, якщо та сторона вимагатиме якоїсь автономії територіям, які вони контролюють. Але це буде неприйнятно для України". Але головна проблема, на думку Фесенка, – виконання домовленостей за відсутності механізмів контролю за режимом припинення вогню і відведення озброєння.
"Порошенко реалістично оцінює ситуацію (кажучи про два сценарії розвитку подій після мінського саміту – Авт.). Подвійна гра РФ може продовжитися: у Мінську сторони можуть погодити документ (нову Дорожню карту – Авт.), але РФ і бойовики, як і раніше, не будуть його виконувати", – сказав нам Фесенко.
Європейські експерти погоджуються: не можна на всі 100% сподіватися, що Кремль виконає досягнуті в Мінську домовленості. "Але Меркель і Олланд, поїхавши до Мінська, зробили ще одну спробу вирішити конфлікт мирно", – сказав експерт Ради ЄС із закордонних справ Гюстав Грессел.
За його словами, ЄС та США грають у "доброго і поганого поліцейських". "ЄС намагається знайти дипломатичний шлях, США хочуть дати Україні летальну зброю, щоб підвищити ціну війни для Росії, економіка якої не в кращому становищі", – підсумував Грессел.
