Зустріч в Мінську може стати початком Третьої світової війни або обернутися черговим переділом сфер впливу
А Німеччина і Австро-Угорщина зобов'язаннями язалася допомогти Центральній Раді звільнити територію України від московських окупантів. За 2 роки український уряд не зміг виконати взятих на себе зобов'язань, а Україна була повністю анексована більшовицькою Росією.
70 років тому, в Ялті, Москва забезпечила собі контроль над Східною Європою. 11 лютого 1945 року Сталін, Рузвельт і Черчілль підписали Ялтинську угоду, внаслідок якої було поділено Німеччину та відбувся повоєнний розподіл кордонів у Європі.
Історія може повторитися. Сьогодні в Мінську відбудеться саміт у "нормандському форматі". І зустріч в Мінську може стати початком Третьої світової війни або ж черговим обманом Москви і початком нового порядку в Європі. Згадають світові лідери уроки історії або ж допустять черговий розділ Європи?
Диспозиція сторін на Мінських переговорах майже ідентична диспозиції сторін на аналогічних зустрічах ХХ століття. Європейські лідери хотіли припинити війну, а московська влада хотіла захопити територію. Сьогодні, використовуючи ситуацію на Донбасі, Путін хоче мати вплив на політику всієї України, західні лідери - в будь-який спосіб припинити бойові дії. Путін розуміє, що Європа боїться війни. Те ж саме розумів Гітлер, коли він анексував Судети у 1938 році, а лідери європейських країн, побоюючись ескалації війни, дозволили цю агресію закріпити Першим Віденським арбітражем.
Буде мир в Україні - буде мир і у Європі. Таким має стати основне гасло Мінських переговорів
Сьогодні єдиний вихід для України - це здатність європейських лідерів довести Путіну, що в разі ескалації конфлікту Росія війну програє. В іншому випадку Україна з переговорів вийде в програші, оскільки навіть після припинення активних бойових дій в Донбасі Путін зробить усе, щоб і надалі дестабілізувати ситуацію в нашій державі. Якщо ж західні партнери підпишуть Мінську догоду у тому вигляді, в якому вона сьогодні пропонується, то вони зможуть прозвітувати про припинення воєнних дій на Донбасі, скасують санкції проти Росії і відмовлять Україні у наданні зброї. А Україна, як і 70 років тому, може залишитися віч-на-віч зі своїм одвічним супротивником.
Сьогодні президент Порошенко заявивши про готовність влади до введення воєнного стану в разі ескалації ситуації на Сході. Щоб це могло означати на фоні впертої миролюбної риторики президента протягом останніх шести місяців? Можливо, він розуміє, що успіх у дипломатичних переговорах можна отримати лише тоді, коли позиція переговірників підтримується зброєю - особливо, якщо це стосується Росії. Москва поважає силу, тому сьогоднішні переговірники у Мінську повинні продемонструвати свою міць, щоб агресор забрався з нашої території геть і закінчив свою гібридну війну.
Україна зараз є форпостом Європи. Хотілося б, щоб її розглядали не як розмінну монету, а як єдиний європейський простір, який потрібно укріплювати і економічно, і військово, і політично. Іншими словами, буде мир в Україні - буде мир і у Європі. Таким має стати основне гасло мінських переговорів.
