Терористи постійно намагаються прорватися через Санжарівку і Нижнє Лозове. Логвинове постійно переходить з рук в руки. Немає ясності, чим все це закінчиться. Але одне відомо точно - російська армія після подій на Дебальцевській дузі більше ніколи не відновиться. Їй нанесена непоправна психологічна та військова поразка. Рашисти думали взяти кількістю, щільністю вогню, стираючи житлові селища з лиця землі. Як завжди, в принципі. Число загиблих росіян та місцевих сектантів-свідків Путіна обчислюється сотнями. Операція ЗС РФ «Малий Сатурн» зазнає поразки за поразкою.
Причина проста - ми на своїй землі і будемо захищати її до останнього патрона, до останнього бійця. Скоріше не залишиться жодного путінського фашиста, ніж ми зазнаємо поразки. Маріуполь став нашою фортецею на півдні, Дебальцеве - на півночі. І ніякому ворогу не взяти їх ніколи.
На тлі звісток із секторів «С» і «М», багато хто якось випустили з уваги ще дві наших фортеці, що не дають ворогові захопити хоч квадратний метр нашої землі. Це Майорськ та Станиця Луганська. Щодня перебуваючи під вогнем, постійно відбиваючи атаки впродовж 5 місяців ці передмістя Горлівки та Луганська стали форпостами. Бійці, що знаходяться там - героями.
Три дні поспіль ворог намагається взяти Широкіно. Полк «Азов» та інші підрозділ НГУ, ЗСУ постійно присікають ці спроби. Ворожу піхоту та техніку знищують постійно.
Що ж нас чекає після 15 лютого? Вже не припинення вогню, це точно. Виконувати мінські домовленості бойовики не збираються. На російсько-українському кордоні стоїть кілька БТГ, готових у будь-який момент зайти на нашу територію. Техніка постійно заходить на нашу територію. За останні 3 дні - більше 150 одиниць.
Обстріл Краматорська та с. Гродівка з РСЗВ «Смерч» показали ставлення Путіна до переговорів. Вчорашній обстріл Артемівська з РСЗВ «Ураган» - відношення орди до «припинення вогню» і взагалі, до якого-небудь виконанню взятих на себе зобов'язань.