За два дні до початку 2015 року Ігор Білоус, голова Державної фіскальної служби (ГФС), вирішив підбадьорити підприємців країни.
Він написав на своїй сторінці в Facebook, що прийнятий Верховною радою 28 грудня закон Про внесення змін у Податковий кодекс, в простонароді податкова реформа, покращить умови ведення бізнесу. "Це перший важливий крок до змін на краще в нашій країні",- зазначив чиновник.
Закони, як і раніше, пишуться на швидку руку, - Олександр Ятченко, спеціаліст фінвідділу Бюро вин
Через півтора місяця Європейська Бізнес Асоціація (EBA), яка об'єднує приблизно 900 європейських, міжнародних та вітчизняних компаній, вирішила провести опитування та дізнатися, наскільки реформи поліпшили життя бізнесу.
Результати виявилися не на користь ГФС. 62% опитаних фінансових директорів, бухгалтерів і фінансистів сприйняли податкові новації негативно і вважають порядок їх впровадження незадовільним. А підхід до реформи - суперечливим і некомплексним.
Реформа не допомогла ні великому, ні середнього бізнесу. Представник першого - В'ячеслав Богуслаєв, президент великого виробника двигунів для вертольотів Мотор Січ, говорить, що фактично за всіма напрямками стало гірше, а про яке полегшення казав Білоус, він так і не зрозумів.
"На жаль, закони, як і раніше, пишуться на швидку руку, а їх практичне застосування викликає багато питань, які на даний момент залишаються без відповідей",- вторить Богуслаєву Олександр Ятченко, фахівець фінансового відділу компанії Бюро вин (мережа магазинів GoodWine), представник середнього бізнесу.
А директор-президент телеканалу ICTV Віктора Пінчука Олександр Богуцький і зовсім вважає, що реформа погіршила ситуацію: “Нові зміни б'ють по тих, хто завжди чесно платив податки і не видавав заробітну плату в конвертах. Таке враження, що нас вважають недоумками тільки за те, що ми чесно вели бізнес, коли інші йшли від податків".
Президент Мотор Січ В'ячеслав Богуслаєв так і не зрозумів, які вигоди для бізнесу принесли нововведення податківців
Реформа як повітря
У рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business, який складає Світовий банк, Україна посідає 96-е місце. Поступаючись Білорусі (57-е місце), Росії (62-е) і навіть Молдові (63-е). Оподаткування - один з найбільш проблемних питань у нашій країні.
Починаючи з середини минулого року цілий ряд галузевих груп і асоціацій стали звертатися до Кабміну з пропозицією полегшити умови ведення бізнесу.
Втім, Мінекономіки всі ці пропозиції проігнорувало і вийшло зі своїм варіантом реформи, яку затвердила Верховна рада наприкінці минулого року.
Однією з ключових її норм в уряді вважають зниження ставок єдиного соціального внеску (ЄСВ) для підприємців, що повинно підштовхнути бізнес перестати платити зарплати в конвертах.
В уряді обіцяють, що розмір ЄСВ за кілька років має знизитися з нинішніх 41% до 16,4%.
Але для цього потрібно виконати цілий ряд умов: збільшити фонд оплати праці в 2,5 рази, середню зарплату - на 30%, крім того, вона повинна в три рази перевищувати мінімальну.
Плюс до всього середній внесок по ЄСВ на одну застраховану особу після застосування коефіцієнта не може бути менше 700 грн.
У нинішніх кризових умовах зробити це не так просто. Якщо вимоги щодо розміру середньої заробітної плати ще як то можна виконати в Києві, Харкові, Дніпропетровську, то в інших регіонах це практично неможливо, підкреслює Ятченко.
“Це абсолютно ідіотська ідея урядовців, які не розуміють економіку. Вводити такі обмеження категорично не можна. Очевидно, що є велика кількість людей, зайнятих неповний день. Всіх їх зараз повинні або звільнити, або відвести в тінь, тому що утримувати занадто дорого",- зазначає Володимир Дубровський, старший економіст центру соціально-економічних досліджень CASE Україна.
Приблизно такої ж думки дотримуються й учасники опитування EBA. 80% з них категорично заявляють, що завдяки запропонованій схемі досягти задекларованої мети та зменшити навантаження на зарплату не вдасться.
Не до кінця впевнені в цій стратегії навіть в уряді. У середу на відкритому засіданні Кабміну прем'єр Арсеній Яценюк заявив, що вони проаналізують, наскільки "вдалим виявився цей експеримент".
Оптом і в роздріб
Не оцінили підприємці та іншого "послаблення" - зменшення кількості податків з 22 до 11. 61% опитаних не вірять, що це приведе до зменшення фіскального тиску.
Ятченко зазначає, що замість очікуваного зменшення податкового тягаря відбулася лише його трансформація. При цьому був введений цілий ряд галузевих податків, які фактично збільшують фіскальний тиск на окремі галузі.
Наприклад, аграріям скасували відшкодування ПДВ при експорті, фіксований сільськогосподарський податок та підвищили земельний збір. Якщо ПДВ не буде повертатися, це загрожує втратою аграріями близько $1,4 млрд.
Супутніми "бонусами" реформи, як іронізує Алекс Ліссітса, генеральний директор Індустріальної молочної компанії, стануть 30-процентне падіння врожайності, за зменшення капітальних інвестицій, зменшення валютних надходжень від експорту майже на $3 млрд і звільнення 60 тис. працівників за банкрутства агрокомпаній.
Переклад же аграріїв на сплату єдиного податку разом з скасуванням фіксованого сільськогосподарського податку привів до збільшення оподаткування з гектара більше ніж у 19 разів, додає він.
Рентна плата тепер буде включати в себе шість платежів. Тобто під однією обгорткою виявився цілий букет податків. Плата за землю замінюється земельним податком, який фактично абсорбує в себе і фіксований сільгоспподаток.
Проте обіцяної ліквідації туристичного збору і збору за місця для паркування транспортних засобів не буде. Хоча їх неодноразово називали неефективними.
Більш того, з легкої руки законодавців з'являються нові податки. Наприклад, додатковий акциз у сфері роздрібного продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також палива.
Він перераховуватиметься до місцевих бюджетів, а його ставка становитиме 5 % від обороту.
Цікавий нюанс: відтепер пиво буде вважатися алкогольним напоєм. Відповідно, на нього буде поширюватися стандартна ставка, як і на весь алкоголь.
Підакцизними сталі і електромобілі, тому можна попрощатися з планами влади зробити цей вид транспорту популярним. Сума одноразового податку складе €110 за кожен автомобіль на електричній тязі.
Ще одне нововведення - податок для власників легкових машин з об'ємом двигуна від 3 л і вище і віком не старше п'яти років. Його охрестили податком на розкішні автомобілі, хоча такий критерій непереконливий.
"Головний недолік норми - в тому, що ряд так званих розкішних автомобілів має обсяг менше 3 л",- відзначають в ЄБА. Крім того, такі моделі, як Toyota Camry, Honda Accord, Mitsubishi Outlander або Subaru Outback вважати люксовими можна з великою натяжкою.
І їх власники повинні будуть сплачувати податок на суму 25 тис. грн у рік. Зате розкішшю будуть вважатися більш дорогі автомобілі - наприклад, деякі комплектації BMW X5, Audi A6 і Mercedes Е-класу. Логічніше було б прив'язати податок до вартості автомобіля, вважають в EBA.
Однак головні претензії учасників ринку - до зростання податку на доходи фізичних осіб. З 2015 року його ставка встановлена на рівні 20% - проти 17% в минулому році.
“Над нами і так сміються, що ми легально платимо заробітні плати, а після цього підвищення я навіть не знаю, за кого нас будуть приймати. Який сенс був у тому, щоб змушувати платити більше тих, хто працює легально? Може бути, він в тому, щоб загнати всіх знову в тінь?" - запитує Богуцький.
Втім, сказати, що всі прийняті рішення негативно відіб'ються на роботі бізнесу, не можна.
На думку Володимира Котенка, начальника податково-юридичної практики в Україні компанії ЕЙ, полегшення можуть відчути платники єдиного податку, яким знизили ставки з 3-5-7% до 2-4%.
А платники податку на прибуток напевно оцінять зближення бухгалтерського і податкового обліку. Правда, як обумовлюється Котенко, лише після того, як звикнуть до нових правил.
Слово в захист: Начальник податково-юридичної практики в Україні компанії EY Володимир Котенко вважає, що у податковій реформі є і позитивні моменти
Ті ж яйця, тільки в профіль
Причину такої невдалої з точки зору бізнесу реформи експерти бачать не просто поспіхом, за яку підприємці критикують Кабмін, а в самій філософії оподаткування в Україні.
Протягом усього періоду незалежності в країні діяла так звана конфіскаційна модель. “У нас держбюджет розраховується виходячи не з того, скільки можна зібрати податків без шкоди для економіки, а того, скільки потрібно державі. Відповідно, бюджет дуже роздутий",- говорить Дубровський.
А це в свою чергу призводить до того, що плануються нереальні доходи, потім спускаються плани по їх збору, збільшується фіскальний тиск і в кінцевому підсумку зростає корупція.
Україні потрібно принципово, а не косметично реформувати фіскальну систему, зазначає Тарас Качка, в. о. президента Американської торгової палати. "Платити будуть тоді, коли почнуть вимагати менше",- вважає він.
Поки ж у фіскальній службі, резюмує Олег Устенко, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера, замість ґрунтовної реформи воліють думати над тим, який б ще податок ввести, як натиснути на своїх громадян.
Очікувати того, що влада прислухається до прохань бізнесу, поки не доводиться. Наприкінці минулого тижня Білоус поділився через Facebook ще однією радісною" ідеєю.
“В Україні не легалізований великий ринок оренди житла. Мало хто декларує цей вид заробітку. Однак це дохід, з якого теж потрібно платити податок. Згодні?" - запитав він у своїх читачів.
