В Україні на даний момент фактично відсутня система забезпечення кібербезпеки країни.
У своїй статті на Володимир Горбулін, радник президента України, директор Національного інституту стратегічних досліджень при президентові України, зазначає, що різною мірою до вирішення завдань у зазначеній сфері причетні державні структури, ключовими з яких є Держспецзв'язок, СБУ, МВС. Однак, визнає він, "системності в цих процесах все ще мало, а про ефективну координацію діяльності говорити важко".
Ця тема неодноразово піднімалася у владних колах, але прийняття закону, який би врегулював цю сферу діяльності, відкладається.
"Слід чесно визнати, що одна з причин цього - наявність міжвідомчих розбіжностей і складність пошуку компромісу між держструктурами. Кожна з установ не бажає поступатися своїми інтересами та повноваженнями, вважаючи, що саме вона має стати ключовою структурою", - пише Горбунов.
При цьому експерт критично сприймає ідею створення в нинішніх умовах окремого органу (Служби кіберзахисту", "Агентства з кібербезпеки України" тощо), який би займався цією сферою.
"У приватних розмовах функціонери НАТО, які займаються проблематикою кібербезпеки, коли чують про необхідність створити структуру або ґрунтовно перерозподілити повноваження діючих суб'єктів, справедливо запитують: "А у вас дійсно йде війна, що у вас є час на такі речі?"", - пише він.
На думку Горбунова, у зв'язку з цим було б доцільно покласти додаткові повноваження координації на РНБО України і створити в Міноборони "кіберкомандування", яке б об'єднало зусилля різних відомств.
Також він вважає необхідним ухвалити "Стратегію кібербезпеки", якої в Україні досі немає, посилити координацію (нехай і невеликих) вже наявних ресурсів, а також активніше використовувати суттєві можливості приватного сектора, співпраця з яким зараз досить обмежена.
" Багато в чому механізми співробітництва не налагоджені, зокрема - через бюрократичні процедури, які не дозволяють в повній мірі залучити цей потенціал. При цьому ми повинні визнати, що часто різноманітні "кіберополчення" можуть робити те, чого не в змозі (з різних причин) робити держава. Хоча при цьому "кіберополченці" (на кшталт "Українських кібервійськ") і самі розуміють всю "специфічність" власної діяльності з точки зору Кримінального кодексу", - йдеться в статті.
