Проаналізувавши передвиборні програми НФ, ми з'ясували, що прем'єр зміг виконати багато своїх обіцянок. Зокрема, йому вдалося зменшити тиск на бізнес, скоротити кількість податків і оптимізувати склад апарату держструктур. Також, на відміну від президентської команди, прем'єр запустив і налагодив люстраційні перевірки в стінах Кабміну. Але не всі обіцянки прем'єр може виконати самотужки. Так, ще наприкінці березня 2014-го, він говорив, що 15 квітня у ВР з'явиться текст нової Конституції з обіцяною децентралізацією. Але тоді розробку поправок до Основного закону Порошенко взяв у свої руки, призначивши нинішнього спікера Гройсмана віце-прем'єром з питань децентралізації. Після цього реальні напрацювання так і не представили, а протистояння команд прем'єра і президента посилилося.
КАДРИ
За кілька днів до парламентських виборів в інтерв'ю Яценюк говорив, що домовлявся з Порошенком йти на вибори разом. Але не склалося. Після цього доля Яценюка в якості прем'єра була під питанням: президент бачив у цьому кріслі Гройсмана. "Президента вдалося переконати, що нинішній спікер не готовий до прем'єрства. Та й західні партнери робили ставку на Яценюка", – сказав нам один із соратників прем'єра. Втім, одне з джерел, наближених до Порошенка, в бесіді сказало, що так не вважає, але згоден з думкою Заходу: "Раз міжнародні кредитори довіряють Арсенію Петровичу, нехай він доведе розпочате до кінця". Але, як би в НФ і БПП не виправдовували одне одного, на ділі протистояння ще йде. Наприклад, РНБО очолює соратник Яценюка – Турчинов, а замом буквально тиждень тому поставили людину Порошенка, Олега Гладковського. І цей список можна продовжувати.
В одному човні
Експерти погоджуються: пік протистояння Яценюка з Порошенком припадав на період виборів до ВР. "Вони стали конкурентами, і це очевидно. Але до кінця року їм вдалося сформувати політальянс. Тут дві причини. По-перше, це спосіб спільного політвиживання, адже у відкритій боротьбі вони б обидва програли. По-друге – обом, особливо Арсенію Петровичу, це (неможливість далі продовжувати боротьбу. – Авт.) дохідливо пояснили західні партнери", – сказав нам політолог Володимир Фесенко.
Податки і зниження соцвнеску
Обіцянка знизити кількість податків Яценюк формально виконав: їх, відповідно до нового Податкового кодексу, стало 9 замість 22 роком раніше (6 податків прибрали, а решту – трансформували або об'єднали). Також до плюсів в діяльності уряду можна віднести поетапне зниження єдиного соціального внеску – з 41 до 15%, і мораторій на податкові перевірки бізнесу до 2016-2017 року, введений урядом.
Втім, незважаючи на те, що формально податків стало менше, з'явилися нові платежі – наприклад, транспортний збір для власників авто з двигунами від 3 л, додатковий акциз з продажу алкоголю, сигарет і пального, а також податок на квартири площею від 60 кв. м. Ввели також збір з пенсій, що перевищують 3650 грн: 15% від суми перевищення.
Зарплати і світло для Донбасу
Кабмін виконав обіцянку про постачання газу і електрики на Донбас, незважаючи на те, що борг неконтрольованих України територій досяг уже 11 млрд грн: погасять його за рахунок урізання соцпільг. Також уряд обмежив зарплати чиновників вищого рангу розміром окладів: зараз зарплата держслужбовців не може перевищувати 7 мінзарплат (8526 грн). При цьому Кабмін домовився з МВФ не підвищувати пенсійний вік для чоловіків до 65 років і урізав віп-пенсії (з 90% від окладу до 60%). Правда, прості люди теж постраждали: уряд заморозив індексацію мінзарплат (1218 грн) і пенсій (949 грн) до грудня 2015 року. Також Кабмін обіцяє реформувати систему субсидій та пільг і підтримати сім'ї, які "не тягнуть" підвищення тарифів на комуналку, каже голова Мінсоцполітики Павло Розенко.
Тимчасовий газовий контракт з РФ
Одним з досягнень Яценюка можна назвати проведення успішних газових переговорів з Росією. Нагадаємо, РФ припинила постачання газу в Україну в червні 2014-го, звинувативши у невиплаті мільярдного боргу. Але вже 30 жовтня, за участю ЄС і після двох місяців переговорів, тимчасовий контракт був підписаний – тодішнім главою Міненерго Юрієм Проданом і його колегою з РФ Олександром Новаком. Домовленості між "Газпромом" і "Нафтогазом" передбачали безперебійні поставки газу з боку РФ до березня і внесення Україною платежу в $4,6 млрд. У протоколі також прописали, що РФ хоча б тимчасово відмовляється від принципу "бери або плати". Крім того, з січня 2015-го ціна газу для нас зменшилася з $378 до $ 365 за тисячу кубів.
"Стабільна" гривня: з 11 до 33 за долар
До невиконаним обіцянкам Яценюка можна віднести і стабільність гривні: ще влітку минулого року він говорив, що розбереться в ситуації. Тоді долари в обмінниках продавали по 11,5-11,8 гривень, а вже в січні 2015 курс НБУ був уже більше 16 гривень, а банки пропонували долар по 19 гривень. У лютому нацвалюта впала практично вдвічі: зараз долар коштує 30-35 гривень, і, за прогнозами, може продовжити зростати.
На думку економістів, головна помилка Яценюка – залякування конфіскацією депозитів українців, а також націоналізація власності. "Через це українці забрали з банків близько 12 млрд доларів. А бізнесмени, боячись переділу власності, тримають гроші в офшорах", – вважає президент Украналітцентра Олександр Охріменко.
Паспорт з чіпом – "вдвічі дешевше"
З цього року українці почали отримувати біометричні паспорти, як того вимагав ЄС в рамках спрощення візового режиму. Але влада затягнула з початком видачі документів: перші паспорти з "чіпом" українцям вручили тільки 23 січня, хоча обіцяли видавати з 1 січня. Невчасно також МЗС подав і зразки бланків іноземним посольствам, через що було кілька прецедентів з відмовою нашим громадянам у видачі віз.
Незадоволені люди і ціною біопаспорти: у березні минулого року Яценюк обіцяв, що він коштуватиме вдвічі дешевше звичайного (тоді – 377 грн). За законом, за документ українці повинні платити тільки 170 грн держмита. Але на практиці ціна звичайного закордонного паспорта становить 461 грн, а паспорти з біометрикою – 518 грн.
Ставки за кредитами для бізнесу
Не вийшло у прем'єра стримати обіцянку і допомогти українцям, які бажають відкрити свою справу або утримати бізнес на плаву. У квітні 2014-го Яценюк пообіцяв спільно з НБУ домогтися від банків зниження ставок кредитів для малого та середнього бізнесу після того, як Україна отримає міжнародні позики. За 2014-й Україна отримала близько $ 9 млрд фінансової допомоги, але це проблему не вирішило: влітку середні ставки кредитування становили 22-25% річних, і навіть при цьому кредити малому і середньому бізнесу давали вкрай неохоче. Цієї зими більшість банків підвищили ставки до 27-30, а деякі – навіть до 35% річних. Залишилося кілька великих банків, готових давати позики під 19-22%, але видають їх, в основному, віп-клієнтам.
