Про це заявив Анатолій Гулей, голова правління Української міжбанківської валютної біржі та член наглядової ради Українського кредитно-банківського союзу.
Згідно з повідомленням, Нацбанк завжди пропонує напівзаходи або заходи, які неефективні.
Крім того, за словами Гулея, відсутність належних комунікацій між Міністерством фінансів і Національним банком створює додаткові складності.
«Перша хороша новина минулого тижня - чи не вперше міністр фінансів і голова Національного банку разом вийшли до ЗМІ і спробували пояснити, що відбувається. Відсутність такої комунікації означало, що немає єдиної узгодженої стратегії, єдиної антикризової програми виходу з валютної кризи. Такої стратегії може ще не бути і зараз, але є передумови для її появи. Мова не йде про залежність чи незалежність НБУ. Мова йде про координацію двох ключових відомств у сфері державних фінансів, яка поки що відсутня», - сказав глава УМВБ.
Він також висунув список середньострокових заходів, які, на думку банківського співтовариства, повинні допомогти врегулювати ситуацію.
1. Скасування пенсійного збору з операцій купівлі фізособами готівкової валюти.
Ці 2% збору потрібно прибрати. Це дозволить повернути обороти з «тіні». 2% на 100 дол. - це два долари, збільшують маржу в обмінних пунктах. Ця сума є суттєвою для людей, особливо якщо рахувати за курсом 35-40 грн/дол.
2. Скасування вимог про обов'язковий продаж іноземної валюти для тієї частини валютних надходжень, яка йде на погашення валютних кредитів.
Мова йде про курсові ризики, що виникають у клієнта. При обов'язковому продажу вона спочатку здійснюється по одному курсу, а потім валюту для погашення валютного кредиту необхідно викупити у Нацбанку назад, але вже за іншим курсом.
3. Скасування обмежень на видачу депозитів в іноземній валюті після закінчення строкового вкладу.
Обмежувальні заходи повинні застосовуватися виключно при достроковому вилученні депозиту.
Потрібно дати можливість вільно забирати валютні депозити. Тому що на сьогоднішній день можна принести, а нормально забрати - ні.
4. Гарантування виплати валютних депозитів і відсотків за ним у валюті вкладу з можливістю проведення в національній валюті операцій з обслуговування.
5. Посилення контролю за виведенням валютних коштів, у тому числі через фіктивні імпортні контракти та цінні папери.
Введення відповідальності співробітників і менеджменту як банків, так і НБУ за порушення та неналежний контроль.
6. Зняття обмежень на купівлю іноземної валюти і дорогоцінних металів фізичними чи хоча б значне збільшення дозволеного обсягу їх продажу банками в один операційний день.
Ці обмеження, як вважає експерт, не зупиняють спекулянтів і тіньовиків, але заставляють кожного громадянина десять разів подумати, перш ніж здавати валюту», з-за проблем з її купівлею. І є альтернатива валюті - це банківські метали. А ми, знову-таки, вводимо обмеження, не дозволяючи з ними нормально працювати.
7. Використання іменних депозитних сертифікатів в іноземній валюті з мінімальним строком до двох тижнів або одного місяця.
8. Випуск ОВДП в іноземній валюті з можливістю їх продажу населенню.
9. Закон про валютне регулювання.
В Україні діє декрет про валютне регулювання " від 1993 р., тобто більш ніж 20-річної давності, а закону немає.
«І так як цей архаїчний і багаторазово нафарширований різноманітними бюрократичними доповненнями і змінами до змін» декрет досі катастрофічно ускладнює нам життя, дуже давно пора прийняти повноцінний, якісно новий закон. Потрібно нормально врегулювати валютні відносини в країні, і тоді багато з сьогоднішніх проблем можуть відпасти самі», - зазначив Гулей.
