Змінюйся або помри. Що врятує українську медицину. Про схеми розкрадання держбюджету і про те, скільки коштує місце головного лікаря київської лікарні  розповів Михайло Радуцький, президент клініки "Борис" і заступник голови Київської міської державної адміністрації

Що ефективний менеджер робить в системі держуправління, яка за всі роки незалежності так і не показала здатності до оновлення?

- Іноді я й сам задаю собі питання: навіщо мені все це? Але хтось же повинен відтворювати зруйноване. Я можу дозволити собі не брати зарплату 4800 гривень в міськадміністрації і виганяти з кабінету людей, які приносять мені сумки грошей, щоб залишитися на посадах.

Коли приносять $500 тис. за посаду головлікаря, я як бізнесмен, який займався 20 років приватною медициною, починаю вважати: якщо вкладені такі гроші, то за рік ці люди припускають вкрасти мінімум $600 тис., щоб повернути вкладене і ще $100 тис. заробити. Мені два мільйони готівкою приносили, щоб купити місце, уявляєте?! І це в бідній країні за місце головного лікаря невеликої районної лікарні в Києві.

Мене Кличко викликав і запитав: "За що дають такі гроші?" Я відповів, що не розумію, який займався медициною все життя, тому що якщо б міг давати такі хабарі, літав би вже на власному боїнгу. Так що моя нинішня посада в Київській міськадміністрації ще й виклик. Я хочу довести самому собі, що зможу щось змінити.

Слава богу, вже є позитив. Той же міністр охорони здоров'я Олександр Квіташвілі. Вперше за 23 роки незалежності України це людина, не зацікавлена у відкатах, популізмі, який говорить зрозумілі, чіткі речі щодо реформування системи. Хоча, звичайно, кожен день виникають ситуації, коли перестаєш вірити, що зміни можливі.

Крім нового міністра які ще позитивні зрушення ви бачите?

- Поки що вдалося зробити дуже мало. У 95% випадків відчуваєш себе Дон Кіхотом, навколо якого войовничі млини. У заліку вже хоча б те, що команда міста показала: нам точно не потрібні відкати, хабарі, жодне призначення не відбувається за гроші. Ми обіцяли розкрити корупційну складову в київській медицині, ми її відкрили.

"Якщо лікарі покажуть вільні місця в лікарні, тут же скоротиться фінансування їх лікувальних закладів. Так що сьогодні головний лікар зацікавлений у фінансуванні ліжок, а не в наданні послуг".

Відкриті кримінальні справи?

- Це на совісті прокуратури, з якихось заяв відповіді ми ще не отримали. Але створена робоча група під керівництвом мера, куди увійшли представники всіх силових структур. Є вже перші звільнення. Наскільки я знаю, є і кримінальні справи - інформацію про виявлені порушення ми передаємо щотижня.

Скільки звільнено корупціонерів?

- Ви знаєте, ми одного звільняємо вже півроку. Люди, яких ми перевіряємо, дуже потужні - в їх захист стають найвпливовіші персони і суди. Команді КМДА через суди забороняють приходити з перевіркою в районні міські лікарні, що знаходяться на балансі міста, а ви питаєте "скільки".

Головлікар 27 років завідував однією з київських клінік, так ми виявили лише цього року розкрадань на 37 млн ​​грн. Це, зауважу, що не центральна лікарня, а вузькопрофільна районна. Ви не уявляєте, скільки людей дзвонили, приходили, розповідали, що він святий! Навіть анафемі нас зраджували в прямому сенсі.

Так що списків порушників закону, від яких вдалося позбавити місто, у нас немає. Пам'ятаєте, як у фільмі "В бій ідуть одні старики": "Тут одного поки завалиш..." Опір дикий.

Сфера охорони здоров'я в Україні одна з найбільш корупційних. У вас є повна картина того, що відбувається в київських лікарнях?

Перевірити отримані з клінік дані без особистої фізичної присутності неможливо. Напередодні 24 серпня, коли всі боялися провокацій, ми запросили інформацію про кількість вільних ліжок у місті. Отримали цифру, наприклад, 2000 місць. На наступний ранок ці ж клініки уточнюють: вільно тільки триста ліжок. Тобто коли очікували ПП, дали правдиву інформацію, а коли ризик мінімізувався, збрехали.

А все тому, що головні лікарі поставлені в умови, коли гроші ходять не за пацієнтом, а за кийками - якщо лікарі покажуть вільні місця, тут же скоротиться фінансування лікувального закладу. Зараз головлікар не зацікавлений у наданні послуг. Він зацікавлений у фінансуванні ліжок.

Сам собі зароби

Як довго ще українські медики будуть слідувати радянськими стандартами лікування?

- Україна - єдина країна, де офіційно не введені протоколи лікування (інструкції про те, які препарати призначати при тієї чи іншої хвороби.). Сьогодні лікар може лікувати зеленкою, а може неоспоріном. Довести лікарську помилку в нашій країні нереально.

Немає стандартів якості, затверджених міністерством і обов'язкових для застосування. На Заході ніхто не забороняє зробити більше, але ти не маєш права зробити менше. А у нас - хочеш, маж зеленкою. Тут діють методичні рекомендації МОЗ, але це чиста порнографія - там є приписи 78 року минулого століття.

Наприклад, в рекомендаціях про надання допомоги при інфаркті написано, що потрібно дати таблетку нітрогліцерину, який вже давно ніхто не використовує. У нас законодавча база неіснуючої медицини.

Багато питань і до кваліфікації медиків. У нас є кадровий резерв?

- Серйозні проблеми. За інформацією профспілок, в 2008 році - останні роки МЗС таких даних не дає - з України виїхало 7 тис. медиків. Є агентства, що набирають українських фахівців для роботи за кордоном.

Як думаєте вирішувати проблему?

- Потрібно зняти обмеження по зарплаті лікарям. Доктор повинен сам заробляти, а не чекати подачок від держави. Він повинен отримувати четверту частину того, що заплачено за лікування - державою або самим пацієнтом. Тоді лікарі будуть битися за свою професію.

Який сенс зараз дільничному терапевту підвищувати кваліфікацію, якщо він приймає за день п'ятдесят пацієнтів і отримує 2200 гривень на місяць? Та йому наплювати - зеленка, значить зеленка. А так у пацієнта з'явиться вибір дільничного лікаря і в одного буде 50 пацієнтів і 50 гривень за кожного, це 2,5 тисячі гривень на день, а не на місяць, а в іншого буде один пацієнт на місяць за 50 гривень. І вибір буде такий - або той другий довчиться, або поміняє професію.

Це нормально, через це пройшли багато країн. Вимагати від медиків якісно лікувати, нести відповідальність - за дві тисячі гривень - це скотство. А медсестра отримує, наприклад, 1200 гривень. Людина коле вену, а думає про те, чи вистачить їй грошей прогодувати дитину, чи дадуть їй десятку за укол.

Медичний Майдан

Є думка, що всі проблеми охорони здоров'я вирішить обов'язкове медстрахування. Які його реальні плюси?

- Якщо в Україні вводиться страхова медицина, то забезпечення пацієнта ліками стане проблемою не держави, а страхової компанії. Держава тільки повинна буде виділити малозабезпеченим громадянам гроші на страховий поліс через Міністерство соціальної політики. Це те, що зробили грузини, німці, американці.

Чуть-чуть вагітним бути не можна: якщо є страхова медицина, то ризики беруть на себе страхові компанії. У той же час держава відшкодовує усунення наслідків особливо небезпечних інфекцій, надзвичайних подій, терористичних актів, частково ДТП. Це називається солідарна відповідальність.

Наприклад, при сьогоднішньому українському законодавстві роботодавець не зацікавлений в покупці страховки для своїх працівників. Вигідніше з кишені дати $ 100 на лікування, але не купувати страховий поліс. Тому що роботодавець платить 37% єдиного соціального внеску плюс податок на доходи фізосіб. Це потрібно міняти.

Що вас найбільше не влаштовує в нинішньому фінансуванні медицини?

- Держзакупівлі. Це катастрофа і розбазарювання коштів, при якому хворі залишаються без належного лікування. Але ж всі ці абсолютно безгосподарні речі робляться в рамках закону! Сьогодні, наприклад, в Україні неефективно використовуються мінімум 30% ліжкового фонду, а стаття 184 КК забороняє скорочувати лікувальні установи.

Ще приклад: всі спекулюють статтею 49 Конституції, де написано, що медицина безкоштовна. Але вона не безкоштовна. Цього в принципі не може бути. Але навіть якщо змінити статтю 49, то, посилаючись на статтю 22 Основного Закону, можна буде садити всіх депутатів. Адже в ній сказано, що змінювати будь-яку статтю Конституції, якщо це спричинить обмеження прав і свобод громадян, заборонено.

Щоб змінити ці дві статті, потрібно по 300 голосів парламентаріїв на два голосування. Потім потрібно змінити більше 200 законів та підзаконних актів, а часу обмаль. Якщо не зробити цього в першому кварталі, то весь 2015 ми будемо жити за зразком 2014-го. Але грошей у країні немає, і профінансувати навіть ті копійки, які були виділені торік, не вийде.

Але ж ймовірність підтримки депутатами цих змін мінімальна, хіба не так?

- У парламенті буде момент істини: якщо депутати не підтримають ініціативи нового міністра охорони здоров'я, то я вважаю, що минулорічна революція була марною. Тому що запропоновані зміни відповідають кращим зразкам європейської системи охорони здоров'я.

Головним чином - так званій системі Бісмарка, яка працює в Німеччині, Польщі. Це солідарна відповідальність держави і громадянина за своє здоров'я - те, що у важких економічних умовах може собі дозволити Україна. Пропустить це ВР, проголосує швидко, без торгів, значить, ми переможемо.

Хоча я розумію, що почнуться крики: "Нам зобов'язана держава, нам воно повинно". І підтримувати цих крикунів буде далеко не Опозиційний блок, повірте. Своїми заявами міністр дуже багатьох непорядних політиків відправив у моторошні збитки. Якщо Олександру Квіташвілі вдасться перетворити ініціативи в нормативи, то з чорного ринку підуть величезні гроші.

Яка ціна питання?

- Чорний прибуток в рамках бюджету МОЗ - $ 1,5 млрд на рік. Як ви думаєте, допустять зацікавлені особи втрату таких грошей? Я собі співчуваю, але міністру в три рази більше. Потрібно повне перезавантаження, з нуля. Свій медичний Майдан, якщо хочете.

Багато років все йшло за інерцією, трималося худо-бідно, і ніхто не хотів нічого змінювати. Навіщо? І я розумію цих людей. Але красти з прибутку - це не так катастрофічно, як красти зі збитків, що якраз відбувається останнім часом.