За результатами спецперевірки будуть визначені три кандидатури, з яких президент Петро Порошенко повинен буде вибрати того, хто очолить боротьбу з корупцією в Україні.
Віктор Чумак (1958)
Найбільш відомий з усіх кандидатів на посаду голови Антикорупційного бюро завдяки участі в публічній політиці. Чумак - кадровий офіцер. Народився в Хмельницькому, там же у 1981 році закінчив артилерійське училище. З 1992 року служив на керівних посадах у Державній прикордонній службі. Юридичну освіту отримав у 1995 році, закінчивши Київський університет ім. Шевченка. У 2004 році звільнився зі служби і став займатися політологією. Очолював департамент політичного аналізу і безпеки в Міжнародному центрі перспективних досліджень. У 2010 році очолив Український інститут публічної політики.
На парламентських виборах в 2012 році балотувався від партії УДАР і став єдиним кандидатом від опозиції по округу №214 у Києві. Отримав депутатський мандат, з мінімальною перевагою випередивши Олеся Довгого, користувався неофіційною підтримкою тодішньої влади. На виборах у 2014 році переобрався по цьому ж округу від Блоку Петра Порошенка.
У парламенті Чумак присвятив себе антикорупційної діяльності. У Раді VIII скликання очолює Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією. Крім того, він є одним з авторів пакету законопроектів щодо боротьби з корупцією, яким передбачено створення Бюро, на посаду голови якого він зараз претендує.
Побоювання, які може викликати кандидатура Чумака, - відсутність практичного досвіду роботи в слідчих органах і належність до жодної з парламентських фракцій, що в майбутньому може викликати сумніви в незаангажованості.
Артем Ситник (1980)
Наймолодший з усіх претендентів. Народився в Кіровоградській області, у 2001 році закінчив Національну юридичну академію ім. Ярослава Мудрого, після чого працював помічником прокурора Ленінського району Кіровограда. У 2008 році перейшов на посаду начальника слідчого відділу прокуратури Київської області. У 2011 році звільнився за власним бажанням - як зазначив сам Ситник в своїй автобіографії, через незгоду з політикою режиму Януковича і криміналізацією слідчих органів". До теперішнього моменту займався адвокатською практикою у фірмі "Юридичні гарантії".
На користь кандидатури Ситника говорить великий слідчий досвід. Будучи прокурором він неодноразово розслідував справи проти чиновників та депутатів місцевого рівня. Одним з найгучніших його досягнень стало затримання у 2009 році віце-мера Вишневого Володимира Стужука за хабар.
Яків Варічев (1960)
Народився в Київській області, школу закінчив у Богодухові Харківської області. Після школи закінчив Харківський електромеханічний технікум, а потім - прокурорсько-судовий факультет Харківського юридичного інституту. У 1986 році був призначений на роботу в Єнакієвому Донецької області, де став старшим слідчим міської прокуратури. З 1990-го по 1992 рік працював слідчим з особливо важливих справ у Прокуратурі СРСР, займався розслідуванням корупції у вищих ешелонах влади. Звільнився з органів після розпаду Союзу. У 1994 році за сімейними обставинами переїхав в Іспанію, де очолював громадську організацію допомоги емігрантам. 2003 року повернувся в Україну, займається приватною юридичною практикою.
Роботу Варичева на відповідальних прокурорських посадах в часи СРСР, як і досвід життя за кордоном, можна записати в актив кандидату. Мінусом може стати 23-річна перерва в роботі на посаді слідчого, унаслідок якого складно судити про нинішній компетенції Варичева.
Микола Сірий (1962)
Народився у Воркуті, в середині 70-х разом з родиною переїхав в Миколаївську область. В 1987 році закінчив Харківський юридичний інститут. Після закінчення вузу вступив до аспірантури Інституту держави і права ім. Корецького, одночасно працював помічником прокурора у Вознесенську Миколаївської області. У 1998-1999 рр. працював заступником голови Державного комітету з питань розвитку підприємництва. На держслужбі займався питаннями дерегуляції бізнесу. З 1999 року займається науковою діяльністю в Інституті їм. Корецького та адвокатською практикою. Член Ради адвокатів Києва.
Микола Сірий - досвідчений юрист, автор багатьох наукових статей з юриспруденції, в тому числі статей для "Юридичної енциклопедії". Проте брак практичного досвіду у слідчій діяльності говорить, скоріше, не на користь цього кандидата. Також у Сірого є зв'язки з представниками політикуму. У 2010-2011 рр. він представляв інтереси Юлії Тимошенко в суді у справі про газові контракти.
Вся інформація в тексті отримана з відкритих джерел
З боротьби за відповідальну посаду вибули такі помітні кандидатури: Давид Сакварелідзе, що раніше вважався фаворитом, екс-заступник генпрокурора Грузії і нинішній заступник глави ГПУ Шокіна; начальник Головного слідчого управління СБУ Василь Вовк; головний військовий прокурор Анатолій Матіос.
Також у Верховну Раду подано законопроект, що знімає обмеження на вік для голови Бюро. У разі прийняття цієї норми шанси очолити боротьбу з корупцією в Україні отримає американець українського походження Богдан Витвицький - екс-федеральний прокурор США, не пройшов конкурс за віковим цензом (66 років).
