Глава МЗС України Павло Клімкін розповів, що заважає почати діалог про проведення місцевих виборів, кого з ополченців українські власті готові амністувати і чому за модель децентралізації Київ має намір взяти Польщу.

До реалізації положень Мінських угод про перемир'я Клімкін відноситься «дуже негативно». «Припинення вогню повинно привести до того, щоб більше не було жертв і поранених. А у нас вже майже 70 людей загинуло», - говорить він. - «Кількість поранених набагато більше».

За словами Клімкіна, ополчення використовує відведення озброєнь для того, щоб отримувати тактичні переваги» і «створює додаткову концентрацію сил на території Донецька і Луганська», а «замість реального відведення міняють старе озброєння на нове».

Аналогічні претензії ОБСЄ до Києва Він пояснює так: «Ми відповідали виключно на випадки вогню з тієї сторони. А з того боку були не лише порушення, але і танкові атаки, наприклад в районі Широкіно, причому не один і не два рази. Це ніяк не схоже на припинення вогню, і, на жаль, нам довелося відповідати».

Випадки, коли українські військові не дозволяли спостерігачам ОБСЄ супроводжувати колони з озброєнням, і приклади, коли українська техніка зникала з місць зберігання, Клімкін пояснює її нічним відведенням, а ОБСЄ на Донбасі вночі не працює. Тим не менш, Він запевняє, що відведення військ українською стороною завершено.

При цьому, за словами Клімкіна, ополченці «ховають техніку в ангарах і на покинутих заводах». «Співробітників місії ОБСЄ туди або не пускають, або вони туди не можуть потрапити з міркувань безпеки».

Тому, каже Він, «місію ОБСЄ потрібно терміново посилити, значно поліпшити її технічне оснащення. Але при цьому нам потрібен додатковий фактор стабілізації: або миротворці ООН, або місія ЄС».

«Як тільки буде прийнято постанову Верховної ради, тоді і внесемо офіційне звернення (ООН про введення миротворців). Попереднє звернення я вже зробив - як міністр я мав на це право після рішення РНБО. А формальне звернення від імені України буде робити президент».

Зрив Верховною радою постанови про введення «особливого режиму місцевого самоврядування» в Донбасі Клімкін пояснює «дискусією». Тим не менш, він висловив упевненість, що Рада ухвалить документ на цьому тижні. На питання, чи будуть залучені представники Донецька і Луганська до обговорення деталей місцевих виборів, Клімкін толком не відповів.

Нові вибори місцевої влади в ДНР і ЛНР за українським законодавством, які передбачаються Мінськими угодами, Клімкін пов'язує з принциповим питанням для Києва про відновлення мовлення на Донбасі українських телеканалів. «Люди повинні зробити правильний вибір», - зазначає Клімкін.

За його словами, децентралізація України буде наступною: як механізм розподілу повноважень між центром і регіонами, аж до муніципалітетів, взята мононаціональна Польща, а не багатонаціональні Нідерланди або Швейцарія. Чому саме Польща, він не пояснив.

У чому буде полягати особливий статус Донецької і Луганської областей, Клімкін не уточнив - за його словами, це все ще «предмет дискусій».

Відновити економічні та фінансові відносини з Донбасом, за словами Клімкіна, Київ готовий після виведення звідти всіх збройних формувань». Причому амністію ополченцям не обіцяє. «Чесно кажучи, я чекаю і підозрюю, що багато людей, які здійснювали такі злочини, в процесі нормалізації втечуть з Донецька та Луганська. Куди - можете здогадатися самі», - говорить він.

Глава МЗС України визнав потрібним розвіяти сумніви в намірах Заходу поставити Україні летальну зброю - він упевнений, що поставки будуть.