Отже, зникнення Путіна з екранів політичних радарів: Що це може означати і чим це всім нам загрожує? Якщо не звертати уваги не фантастичні версії про його смерть, яку приховує ближнє коло диктатора, а також військового перевороту, є ще кілька більш-менш реальних.
Не виключено, що в Росії пішов у виробництво сценарій тихого політичного перевороту, щось на зразок історії про відставку Бориса Єльцина. Президент втомився, він хворий і добровільно йде на відпочинок, перебираючись з Кремля в палацовий комплекс в Геленджику. Які свідчення на користь цієї версії? Немає. Правда, давайте не забувати про виступ 13 січня 2015 в елітарному «Меркурій-клубі» Євгена Примакова, який, якщо подивитися в корінь, в пух і прах розкритикував тоді політику Путіна.
Примаков однозначно висловився за Донбас у складі України, проти самоізоляції Росії, за розвиток реальної економіки і виходу з положення «світової бензоколонки». Примаковим також було фактично визнано, що в Росії зараз є величезна проблема антисемітизму, шовінізму, неонацизму.
Путін якось назвав себе і Медведєва «націоналістами в кращому сенсі цього слова». І тут Євген Максимович врізав Володимиру Володимировичу:
«Особливе значення має розмежування між націоналізмом і патріотизмом. Націоналізм НЕ обмежується захистом культурно-історичних особливостей даної нації, необхідністю відстоювати її інтереси. Це було б прийнятно, якби суть націоналізму НЕ полягала в протиставленні іншим націям, на яких націоналісти зазвичай дивляться звисока "
А як вам таке? Про кого пан Примаков сказав:
«... Немає підстав вважати про готовність виконавчої влади запропонувати обгрунтований, що базується на конкретно намічуваних діях, проект розвороту країни до диверсифікації економіки та її зростання на цій основі...»?
І все було б нічого - ну, покритикував якийсь академік Російської академії наук владу... Але тут є дві обставини.
По-перше, «Меркурій-клуб» - це не забігайлівка якась, нехай і елітна, де політики і нувориші накачуються французькими коньяками. Це - Центр міжнародної торгівлі, який об'єднує державну політичну та економічну еліту. А Євген Примаков - є президентом цього клубу.
По-друге, що найважливіше - Євген Максимович Примаков не просто академік. Він - кадровий «чекіст». І не просто кадровий «чекіст» - він патріарх, фактичний лідер старої кадебешних номенклатури. Якщо хтось із читачів ще задає собі питання, хто привів до влади сіренького, то прошу знайомитися - один з тих, хто стоїть за лаштунками путінської влади - це пан Євген. Другим з них є Сергій Степашин. Саме вони в числі інших дали Путіну владу, і вони ж можуть у будь-який момент її забрати.
Фактично виступ Євгена Примакова був ультиматумом Володимиру Володимировичу. Ультиматумом, який той, судячи з подальшої своєї діяльності, не прийняв, або взагалі не звернув на нього уваги (у що слабо віриться, бо це ж треба бути ідіотом зі знаком якості), за що, мабуть, йому доведеться розплатитися.
Цікаво, що з моменту оголошення Євгеном Примаковим мови в «Меркурій-клубі» до таємничого зникнення Путіна з телевізора і хвилі фантастичних чуток з цього приводу пройшло рівно два місяці. Якщо вважати фінішною рисою початок наступного 14 березня 2015, на який анонсовані якісь глобальні події в російській політиці - це 60 днів. Або діб.
А тепер - увага. Давайте подивимося, що сталося за той час, коли Путін не відсвічував на політичному радарі:
- До Надії Савченко погодилися пустити (вперше!) Українських лікарів;
- На державних телеканалах з ефіру раптово зникла «Новоросія», ДНР-ЛНР і з'явилися «Луганська та Донецька області»;
- Почалася «зачистка» когорти «непримиренних» польових командирів в зоні АТО: Мозговий, Павлов-Моторола;
- У російських ЗМІ загони сепаратистів на Донбасі стали називати «бандформуваннями»;
- На Донбас в терміновому порядку відправлено два Додаткових гуманітарних конвою. На цей раз гумконовой можна не брати до «лапки», бо є надія, що там нарешті будуть саме гуманітарні вантажі. Але для того, щоб сформувати ці «несподівані додаткові» гумконвоі потрібен час...
А ось ще цікавий «збіг»: саме тоді, коли з радарів зник Путін (10 березня) хтось відправив у Крим міністра оборони Шойгу і міністра внутрішніх справ Колокольцева на чолі з величезною делегацією керівників силових структур (цілих 40 осіб), таким чином видаливши їх від тіла патрона.
Збіг? Чи не є результатом такого збігу ось це:
«За словами джерела в прес-службі президента Росії на найближчий час готується важлива заява і з цієї причини керівників профільних ЗМІ попросили бути готовими в найближчі дні до можливої прес-конференції».
Тому, цілком ймовірно, ми зараз можемо спостерігати останні дні заходу політичної зірки В.В. Путіна. Закулісні гравці можуть залишити його в кріслі, обставивв «своїми» людьми (в такому випадку буде розпущено уряд Медведєва і звільнені путінські керівники спецслужб), а можуть і відправити в почесну відставку - няньчити новонародженого Кабаєвою дітенка. Можуть навіть посприяти (як крайній варіант) і смерті «від нежиті».
Поживемо - побачимо. Ясно, що з точки зору здорового глузду, війну на Донбасі російська політична і економічна еліта повинна закінчувати - «не потягне» Росія гонку озброєнь проти США, Китаю і ЄС, а не брати участь в ній (Путін на свою біду саме про такий сценарій і заявив) - "смерті подібно". Це розуміють навіть не причетні до влади люди. Але це - з точки зору здорового глузду...
А може так статися, що ці ось роздуми не стоять ціни і тих трьох аркушів паперу, куди їх можна роздрукувати. Адже Путіним і його кодлом в Росії виховані кілька мільйонів не просто націоналістів, а - нацистів, для яких уже й сам фюрер недостатньо жорсткий до «ворогів української нації». Тоді прав Піонтковський, який стверджує, що зараз у Москві до влади рветься «партія великої кровищі». Тоді спаси нас всіх Бог.
