Порошенко - людина компромісів, на відміну від того ж Коломойського. І тому Петро Олексійович до останнього уникав відкритої конфронтації з харизматичним олігархом.
Публічні бої за них вели депутати, силовики, заступник губернатора. Порошенко і Коломойський уникали прямих звинувачень на адресу один одного, розуміючи, що відмотати ситуацію після цього буде куди складніше.
Ситуація в Укртранснафті і Укрнафті не залишила президенту вибору.
Якби тут він проявив компромісність, його б чекало ослаблення всередині країни і нерозуміння зовнішніх партнерів. В першу чергу США.
Тим не менше, я б не поспішав ховати приватівську команду. Вона дійсно багато зробила для безпеки країни рік тому. У неї багато симпатиків, і не тільки у Дніпропетровську. Зі своїми великими медіа та фінансовими ресурсами Ігор Валерійович буде шукати можливості розширити географію свого впливу далеко за межами Дніпропетровщини. І напевно досягне успіху.
Відправивши Ігоря Коломойського у відставку за взаємною згодою, Порошенко одночасно зміцнив себе як сильного гравця, уникнув війни з сильним противником і капіталізував свою легітимність в очах Заходу. Одночасно з цим, поставивши на місце Коломойського, Порошенко не залишив собі вибору. Тепер він повинен буде довести лінію «закон один для всіх» щодо всіх інших олігархів.
Пише Тарас Березовець
