Що означають Порошенко і Коломойський для Кремля. Не  обходиться і  без  бізнес-інтересів.

При першій конструктивній до печії критиці влади негайно піднімається каламутне цунамі «охоронців». І починається гнівне таврування ганьбою: як смієте, хіба не зрозуміло, що ми повинні бути єдині, бо війна, тому що будь-які конфлікти - на руку Росії, а критики - суцільно агенти ФСБ. І інші благоглупості з темника.

Ну, припустимо на секунду, що саме два десятки критичних статей в Інтернеті - саме те, що заважає військовим перемогам, очищенню та модернізації влади, стабілізації гривні і припливу інвестицій.

Але тоді, чому тим, які зверху, можна не просто розгойдувати, а свердлити в нашому човні діри діаметром з трубу «Укртранснафти»? Тобто, громадяни повинні патріотично засунути язики в протилежні частини організму, а влада, виявляється, має право влаштовувати розборки з фонтаном компромату? Що загрожує існуванню нашої України настільки серйозно, що змушений утихомирювати диппредставником США.

Колишній керівник Фінінспекції в телевізорі заявляє, що у виконавчій владі крадуть, як колись. Знаю Гордієнко по МВС, у нього на кожне вимовлене слово по дві папки незаперечних доказів. І що, негайно порушені ОРД? На жаль, для наших силовиків куди важливіше поставити на місце Коломойського, який і в спокійні кучмівські роки здатний був виставити воєнізовану охорону до тисячі бійців!

Когось з добровольців зможуть роззброїти. Когось заженуть під командування придворного полководця Муженко. Правий сектор зброю не здасть і піде в підпілля. Від України в підпіллі!

А от хто буде припиняти терористів і сепаратистів у прифронтовій зоні? СБУ на брифінгах Лубківського? Або депутатства журналісти з Інтернет-виданням напереваги?

А в перспективі що?

Найбільш вірогідний варіант, коли Коломойський в черговий раз висловиться, як справжній биндюжник, та й звалить в свою Швейцарію до чистого спокійного озера. Слідом роз'їдеться його команда, вся обвішана, як дніпропетровський Брежнєв. Але не орденами, а кримінальними справами від вдячної влади.

Рівно через два місяці Україну доведеться спішно покинути Наливайченко, Авакову та іншим разоружателям. Тому що південь країни запалає, і силовики стануть крайніми. Чи не Порошенко ж - у нього все хронічно за планом і під контролем.

А якщо Коломойський образиться всерйоз, то його «Приватбанк», який, до речі, погрожують націоналізувати, чомусь почне працювати так само ефективно, як Нацбанк Гонтаревої. І тоді ляже банківська система країни. Зате підніметься її населення. І на виїзд уже почав збиратися Яценюк з Порошенком, причому, Петро Олексійович буде щиро сумувати, що так непередбачливо тягнув з продажем бізнесу - в еміграції він коштуватиме зовсім не мільярд.

Ні, звичайно, до від'їзду Порошенко ще постарається провести Мінськ-3. І обов'язково піде назустріч побажанням шанованих Захарченко з Плотницьким. Але вони все одно ні на що не погодяться, незважаючи на те, що переговори замість Кучми готуватиме сам Медведчук. Навіть знання мов не допоможе, тому що крім малограмотних вождів ДНР-ЛНР на переговори ніхто не з'явиться...

Чи можна уникнути цього ідіотського, але реального сценарію? Зрозуміло! Тільки всім сторонам псевдоолігархіческого конфлікту треба вести себе не як пособники агресора. Бо війна, сильно заколисує... далі по тексту.

Упевнений, що недурний і по-своєму чесний Коломойський не став би зазіхати на неполагающійся шматок держвласності, якби не знав в деталях, як ненаситно наживаються на владі безліч призначенців і від президента, і від прем'єра. Їм, для України пальцем об палець не почухати, можна, а Коломойському, якого недоімператор російський визнав особистим ворогом, не положено?

Несправедливість спостерігається.

Саме тому всім втягнутим у конфлікт треба синхронно, як у бальних танцях, зробити два кроки назад. Потім різко і дружно охолонути і згадати не про інтереси, а про історію. І місце особистості в ній. Якщо вони особистості, звичайно.

А потім домовитися, як звикли на олігархічних сходках, що наживатися на Україні припиняємо. Як мінімум, до закінчення війни і зростання економіки. Не красти ні зі збитків, ні з прибутків. Ні тендерами, ні митними знижками, ні прихованими дивідендами, ні іншим. І гарантії передбачити - у вигляді того ж посла Пайетт, раз вже він готовий в це лайно влазити. А інакше наших керівників чекає сиквел блокбастера «Тупий і ще тупіший»...

До речі, тест на кмітливість і почуття справедливості. Якось дивно виходить: після розв'язаної Росією гібридної війни «Приватбанк» був закритий і в Москві, і в Криму. А ось липецкий «Рошен» працює досі, підсолоджує дійсність, в тому числі, на включеному півострові.

Так кого Кремль вважає для себе небезпечніше?

Олександр Кочетков