Про це в інтерв'ю розповів міністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавичус, який відвідав з дводенним робочим візитом Париж.
- Як ви оцінюєте свій перший у якості міністра візит до Франції?
- Візит пройшов у позитивному руслі, всі наші французькі партнери хотіли отримати інформацію з перших джерел. Помітно, що французи цікавляться Україною. Відчувається, що останніми роками недостатньо приділялася увага українсько-французьким відносинам. Сподіваюсь, що зміни настануть після мого візиту, і, особливо після візитів Прем'єра і Президента, ми вийдемо на новий рівень відносин.
- Українські перші особи збираються до Франції?
- Так, такий збіг (посміхається). Глава МЗС України Павло Клімкін відвідає Париж наступного тижня. Найближчим часом плануються візити Президента України та Прем'єр-міністра. Загалом очікуються інтенсивні поїздки керівників нашої держави до Франції, деталі поки узгоджуються.
- Які у вас враження від нових контактів у Парижі?
- Зустрічі пройшли на найвищому рівні. Видно, що з боку Франції є великий інтерес, бажання підтримати.
- З ким саме ви зустрічалися?
- З французькими міністрами: фінансів - Мішелем Сапеном та економіки - Еммануелем Макроном, з дипломатичним радником прем'єр-міністра Франції Стефаном Ромате, главою ОЕСР Анхелем Гурріа. Були цікаві та плідні зустрічі з генеральним директором агентства Business France, керівництвом GDF Suez і з представниками MEDEF International, найбільшого об'єднання роботодавців Франції, що налічує 800 тис. французьких підприємств та компаній.
ДОСВІД ФРАНЦІЇ ВІЗЬМУТЬ ДЛЯ НОВОГО АГЕНТСТВА З ІНВЕСТИЦІЙ
- Які питання обговорювали?
- Співпрацю у різних сферах. Наприклад, французький досвід із приватизації державних підприємств. У цьому контексті плідною була зустрічі в офісі агентства Business France - установи, яка просуває французькі товари на зовнішні ринки та залучає інвестиції. Business France є одним із лідерів цієї сфери, входить до першої трійки в Європі.
Український уряд проведе аудит Держінвестпроекту, вивчить ефективність використання бюджетних коштів, уже призначено ліквідаційну комісію, а на його місці «з нуля» створюватиметься агентство зі стимулювання експорту та залучення інвестицій в економіку України.
Французьке агентство також об'єднує дві функції, тому нам цікавий його досвід синергії. Ми вивчили досвід кількох кращих європейських і світових агентств, зупинилися на чеській та ізраїльській моделях. Не зайвим буде і досвід Business France. Французи запропонували нашим фахівцям приїхати сюди, повчитися, будемо співпрацювати.
ФРАНЦУЗІВ ЦІКАВИТЬ ПРИВАТИЗАЦІЯ В УКРАЇНІ
- Про що говорили з урядовцями?
- Про конкретні речі. Переважно про співпрацю і політичну підтримку наших реформ. Зокрема, про наміри створення спільних митниць на кордоні України з країнами-членами ЄС, запровадження європейської миротворчої місії в Україні, можливість безвізового режиму з Євросоюзом.
- Франція залишається локомотивом агрополітики ЄС. Як вона ставиться до появи нового гравця на європейському ринку сільськогосподарської продукції?
- Ми розуміємо, наскільки ця тема чутлива для французів, але все одно порушуємо це питання і намагаємося домовитися. Тому в ході зустрічей ми обговорювали з французами підтримку щодо збільшення квот на сільськогосподарську продукцію.
- Ішлося про конкретні групи товарів?
- Швидше про політичне рішення. Наприклад, я точно знаю, що українські виробники меду могли би значно збільшити обсяги експорту в порівнянні з наданою квотою. Подібні питання виникають і у вітчизняних виробників курятини та яєць. В Україні працюють великі холдинги світових масштабів, що використовують передові західні технології, у які вкладено сотні мільйонів доларів. Вони готові експортувати свою продукцію до ЄС.
- Пане міністре, ви згадували переговори в MEDEF. Чим вони завершилися?
- Ми зустрічалися з представниками комітету, членами якого є французькі компанії, більшість із яких сьогодні присутні в Україні. На засіданні були присутні понад 30 учасників. Переважно вони цікавилися новими можливостями, але були і звернення зі скаргами. Вони стосувалися антимонопольної діяльності та недосконалих законів. Я запевнив французьких партнерів, що уряд готує зміни до законодавства, аби наблизити його до європейських стандартів. Були проблемні питання щодо роботи філій компаній, які опинилися на окупованих територіях.
Але більшість підприємців цікавили нові можливості в Україні. Зокрема, запитували про підприємства та компанії зі списку приватизації, про інфраструктурні проекти, концесійні умови на будівництво шляхопроводів, розпитували про порти. Активними були також представники компаній, які пропонують послуги у сфері виготовлення сучасних систем електронних носіїв інформації, починаючи від біометричних паспортів, і закінчуючи різного виду соціальними та особистими картами.
Кілька підприємців цікавилися питаннями утилізації сміття та відходів в Україні. Якраз уряд минулого тижня скасував славнозвісну постанову № 915 «Про утилізацію відходів». Ми у цій сфері, використовуючи досвід Чехії, готуємо новий закон, який створить багато можливостей для іноземних компаній, зокрема і французьких. Сміття в Україні збиратиметься, сортуватиметься й утилізуватиметься згідно з європейськими стандартами.
Крім того, я запросив французькі компанії взяти участь у реконструкції Бортницької станції аерації, де є можливість освоєння японського кредиту у сумі більше 1 млрд дол. США. Насамкінець ми домовилися про організацію бізнес-туру представників MEDEF у Київ.
ФРАНЦУЗЬКІ ІНВЕСТОРИ ВМІЮТЬ ПРАЦЮВАТИ В УМОВАХ РИЗИКІВ
- Пане міністре, але на сході України бойові дії, існують великі політичні ризики, невже французи за таких умов готові інвестувати?
- Насправді, французи з оптимізмом дивляться на дії нового українського уряду, вони бачать певні результати, підтримують їх. Будь-який західний інвестор, який оперував тривалий час у подібному середовищі, розуміє, що потрібне терпіння. Справжній інвестор, не спекулянт, як правило, цікавляться довгостроковими проектами. У Франції приватний бізнес створювався цілими поколіннями успішних бізнесменів, тут це стала традиція. Французькі компанії глобальні, вони впевнено й успішно оперують на зовнішніх ринках - від африканських країн до південної та східної Азії. Тому політичні ризики, пов'язані з нестабільністю і перехідними економіками, їм чудово знайомі, вони знають, що саме запропонувати. Вони чекають успішних реформ в Україні і мають намір скористатися їхнім ефектом. Звісно, потрібна комунікація.
- А що ви пропонуєте західним, і зокрема, французьким інвесторам?
- Інвестиції під гарантії їхніх держав. Кілька місяців тому до Києва надійшла подібна ініціатива з боку Литви. Вільнюс пропонував європейським партнерам допомагати Україні не лише політично, а й кредитами. Цілком зрозуміло, що жодна з міжнародних страхових компаній не візьметься виступити гарантом бізнесу в українських умовах. Тому суть пропозиції полягає у тому, аби кожна країна Євросоюзу визначилася і на певну суму інвестицій надала свої гарантії. Наприклад, французи - на 100 млн євро, литовці - на 50 млн євро, і так би гуртом назбирали кілька мільярдів інвестицій за кілька місяців. Повірте, кількість компаній, що хочуть отримати під свої іноземні інвестиції державні гарантії, величезна. У цьому контексті з боку французьких компаній була повна підтримка.
Крім того, ми запропонували інвестувати нові проекти в Україні за рахунок європейського капіталу. Тут існує низька відсоткова ставка, тому у французьких компаній є хороша можливість вигравати у тендерах на великі інфраструктурні проекти в Україні. Компанії можуть «приводити» своє фінансування на будівництво доріг, житла для військовослужбовців, інші соціальні проекти. Ми говоримо нашим партнерам у Франції, Європі та на Заході: ви маєте 1-2% ставок, приходьте до нас із вашими ідеями, технологіями, беріть на субпідряд українські компанії і будуйте, реалізовуйте проекти.
Зараз у Франції економіка розвивається досить повільно, очікується зростання ВВП на рівні 0,4%. Тому французи повинні бути зацікавленими у розвитку зовнішніх ринків.
В ОЕСР ГОТОВІ ДОПОМАГАТИ
- Ви згадували візит у штаб-квартиру ОЕСР. Чим закінчився діалог з представниками цього клубу?
- Ми півдня провели в ОЕСР. Нагадаю, що Україна не є членом цього елітного клубу багатих країн. Для вступу туди кандидати відбираються за двома критеріями - демократія та ринкова економіка. Мене запросили виступити на закритті чотириденної сесії ОЕСР, де якраз ішлося про боротьбу з корупцією. Символічно.
- А як ви оцінюєте перспективу членства України в ОЕСР?
- Вона досить віддалена. Проте «надання слова» демонструє, наскільки важлива для членів цієї поважної організації Україна. Окремо, я зустрічався з главою ОЕСР Анхелем Гурріа, впливовою і харизматичною людиною, колишнім міністром фінансів та закордонних справ Мексики. Ми домовилися, що ОЕСР у середині червня присвятить цілий день свого засідання Україні.
Ми підготуємося до «українського дня» в ОЕСР і приїдемо з потужною делегацією не лише економічного блоку, а й юридичного. Впевнений, що в Париж, крім мене, обов'язково прилетить міністр юстиції Павло Петренко. Оскільки в усьому, що стосується реформ у сфері боротьби з корупцією, правоохоронній системі, юстиції, ОЕСР готова допомагати.
Україна отримала велику і серйозну підтримку цієї авторитетної організації, можлива наша участь у багатьох робочих групах цієї організації. Нас чекають у групах з підприємництва малого і середнього бізнесу, децентралізації, антикорупції, реформ управління державними підприємствами, податкової реформи тощо. Вони готові ділитися досвідом. Кажуть, як тільки ви визначитеся з пріоритетами, ми вам допоможемо.
