У третини мешканців Донбасу (34%) основним джерелом існування є доходи від постійної роботи.
Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) з 2 по 16 березня.
На другому місці серед джерел існування знаходяться пенсії (27%), допомога родичів і друзів (24%), заощадження (26%), гуманітарна допомога (24%), нерегулярна робота і разові підробітку (12%), запаси продуктів і речей (23%), підсобне господарство (3%), соціальні допомоги та виплати (5%).
Разом з тим 89% опитаних не хочуть нікуди їхати, 6% хотіли б виїхати, але не можуть, 2% планують поїхати, 3% вагалися з відповіддю.
Також згідно з опитуванням, кількість місцевих жителів, кому « жити важко, але терпіти можна », порівняно з груднем 2014 року збільшилася з 48% до 63%. Ще 7% вважають, що « все не так погано і можна жити » (в грудні - 5%). Між тим кількість вважають, що « терпіти важке положення вже неможливо », скоротилася з 43% до 30%.
При цьому кількість тих, кому не вистачає продуктів, залишилося незмінним - 45%; брак медикаментів стали відчувати 50% (у грудні - 58%), побутових товарів - 34% (у грудні 38%).
Дані дослідження були представлені на круглому столі « Гуманітарна карта Донбасу: потреби місцевих жителів і переселенців » у понеділок у Києві.
Опитування було проведено на замовлення Гуманітарного штабу Ріната Ахметова.
Загалом опитано 2,105 тис. респондентів у Донецькій і Луганській областях на підконтрольній і непідконтрольною української влади території методом телефонного опитування.
