Російського моряка і вченого судять за шпигунство на користь України. У Санкт-Петербурзі капітана 1-го рангу і ученого - 69-річного Владислава Нікольського судять у справі про шпигунство на користь України

Кримінальну справу стосовно капітана 1-го рангу було порушено в жовтні 2012 року.

Сама історія, яка врешті-решт призвела до арешту Нікольського, почалася в кінці 70-х років минулого століття. Тоді ленінградське конструкторське бюро «Алмаз» спроектувало найбільший в світі десантний корабель на повітряній подушці (ДКВП) «Зубр». Для будівництва були обрані завод «Алмаз» Феодосійське виробниче об'єднання «Море» (ФПО) Феодосія, Крим.

Після розпаду СРСР «Зубрами» почали активно торгувати. Наприкінці 2008 року Україна уклала контракт на постачання двох ДКВП Китаю. З передачею одного з кораблів в української сторони виникли труднощі через нестачу ремонтної документації.

До весни 2011 року українська сторона, мабуть, знайшла вихід з положення. Потрібні документи були знайдено в надрах 51-го центрального конструкторсько-технологічного інституту судноремонту (ЦКТІС). Роль добувача матеріалів за проектом виконав начальник відділу технічної документації В'ячеслав Родіонов.

Інтереси української компанії «Море», за даними слідства, в Петербурзі представляв Василь Чорний. А активну допомогу йому нібито надавав колишній старший науковий співробітник 1-го ЦНДІ (кораблебудування і озброєння ВМФ), професор, доктор наук, капітан 1-го рангу Владислав Нікольський. Він проектував надводні кораблі і брав участь у їх випробуваннях, видавав визнані міжнародним співтовариством монографії та книги.

За даними звинувачення, в період з квітня по листопад 2011 року Нікольський отримав від Родіонова документацію по «Зубрам» в друкованому виді. Він оцифрував документи, створив дві електронні скриньки на mail.ru і yandex.ru з іменами «Троянда» і «Жвавий», закачав туди 10 тис. листів про «Зубр» і послав замовнику SMS-повідомлення з логінами і паролями. Незабаром вміст ящиків переглянули користувачі з IP-адрес, розташованих на Україні. Так, на думку звинувачення, відбулася контрабанда - переміщення через кордон документів, які можуть використовуватися при створенні озброєння і військової техніки.

ФСБ, за інформацією «Фонтанки», порахувала збитки державі істотним і змогла перевести в грошовий еквівалент. Вийшло 200 тис. доларів. При обшуку квартири Нікольського знайшли 17 тис. доларів та електронні носії зі слідами документації «Зубра».

Всі учасники схеми потрапили під кримінальну справу. Згодом В'ячеслав Родіонов визнав провину і в січні 2014-го отримав 6 років умовно, Василь Чорний втратив здоров'я в СІЗО і помер.

Нікольському за пред'явленими йому звинуваченнями загрожує до 20 років позбавлення волі. Колишні співробітники 1-го ЦНДІ Міноборони, добре знають Нікольського, в розмові з виданням утрималися від оцінки того, що відбувається. Зазначили лише, що багато напрацювання «Алмазу» 70-80-х морально застаріли, повний комплект на «Зубр» є у країни НАТО, а тому фактичної шкоди безпеці країни не завдано.

Нагадаємо, що після загострення відносин між Росією і Україною стало відомо відразу про кілька кримінальних справ щодо росіян, звинувачених у державній зраді і шпигунстві на користь України. Деякі кримінальні справи згодом розвалилися. Так, було закрито кримінальну справу проти багатодітної матері з Вязьми Світлани Давидової. За даними ФСБ, проживаючи поряд з військовою частиною №48886, де дислокуються війська ГРУ, Світлана Давидова повідомила про те, що бійців можуть переправити під Донецьк, співробітників українського посольства в Москві. Такий висновок вона зробила на підставі того, що військова частина останнім часом фактично спорожніла.

Крім того, нещодавно був відпущений з-під арешту фігурант справи про шпигунство, службовець Чорноморського флоту Сергій Мінаков. В чому саме обвинувачується Мінаков, точно невідомо: його справа засекречена. Джерела в силових структурах пояснювали, що суть претензій до пана Мінакова була пов'язана з передачею іноземним розвідслужбам даних про дислокації, пересування та плани кораблів Чорноморського флоту. За деякими даними, Мінаков міг повідомляти дані українській стороні.